Біологія 7 клас

12.02.2021 р.  тести по темі "Різноманітність тварин"

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1379102

Код доступу 1379102

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua.

19.01. 2021 р. Увага для консультацій до уроку скористайся з 08.30 -09.15 години! Google Meet за посиланням -https://meet.google.com/bvp-ixke-rde

Тема: Особливості будови та процесів життєдіяльності рептилій. (Плазунів) як справжніх наземних тварин. Різноманітність Рептилій. Значення Рептилій в природі та житті людини.

-Опрацюйте презентацію, зробіть короткий конспект уроку.

-Відео до уроку !

Річний цикл у житті плазунів: 1. Період розмноження – навесні самці відшуковують самок, паруються з ними, і ті згодом відкладають яйця. Наприкінці літа з яєць з’являються молоді особини. 2. Літня активність має свою добову циклічність – вони надзвичайно активні при високих добових температурах. У степах та пустелях висока температура спонукає до впадання у літню сплячку. 3. Зимівля в усіх представників різна: болотяні черепахи зимують на дні водойм; вужі, змії, ящірки знаходять пустоти в грунті і зимують групами; плазуни у горах шукають розщілини чи пустоти в камінні. Фізіологічні процеси взимку різко уповільнюються.

Значення плазунів:

- входять до ланцюгів живлення;

- змії знижують гризунів, а ящірки – шкідливих комах;

- яйця та м’ясо черепах використовують у їжу, а панцирі для виготовлення різних виробів;

- м’ясо крокодилів і змій також вживають у їжу;

- цінна шкіра;

- отрута змій використовується у медицині;

- небезпечність для здоров’я;

- об’єкти досліджень, зоопарків та серпентаріїв.

12.01.2021 р.(Увага для консультацій до уроку скористайся з 08.30-09.15 години! Google Meet за посиланням - https://meet.google.com/bvp-ixke-rde)

Тема: Особливості будови та процесів життєдіяльності риб. Різноманітність та практичне значення риб.

- Перегляньте відео до уроку:

1. Біологія 7 клас. Різноманітність кісткових риб Окунь, Короп, Карась, Осетер, Шпроти, Щука, Оселедець;

2. Клас Хрящові риби;

3. 11 цікавих фактів риб та інших морських тварин і жителів.

-Опрацюйте теоретичний матеріал та дайте письмову відповідь на питання: " Використовуючи матеріали параграфа й додаткові джерела, поясніть, яку роль у природі відіграють кісткові , або хрящові риби".

Клас Хрящові риби

Відомо близько 600 видів хрящових риб, з них в Україні — 4. Живуть у морях та океанах від тропіків до Заполяр’я; лише кілька видів населяють прісні водойми. Скелет хрящовий, протягом усього життя зберігається хорда. Тіло здебільшого вкрите такоїдною лускою. Луска складається із пластинки, яка міститься в шкірі, і зубця, що стирчить назовні. До складу луски входить дентин, а зубець вкритий емаллю. На щелепах плакоїдна луска перетворюється на зуби. Голова розпочинається рострумом (рилом), під яким міститься рот у вигляді поперечної щілини. Хвіст здебільшого гетероііеркальний (верхня його лопать більша за нижню). Є 5-7 зябрових щілин, що відкриваються назовні; лише у химер вони прикриті шкіряною складкою. Плавального міхура немає, тому активні плавці повинні постійно перебувати у русі. Добре розвинений спіральний клапан у кишках збільшує всмоктувальну поверхню. У серці є артеріальний конус. У крові і тканинах багато сечовини, тому м’ясо цих риб пахне аміаком. Запліднення внутрішнє. Для багатьох видів притаманне яйцеживонародження (яйця затримуються у статевих шляхах самки і виводяться назовні з уже сформованим організмом), а зрідка навіть живонародження. Розміри коливаються від 15 см до 15-20 м.

Різноманітність хрящових риб. їхня роль у природі та житті людини

Надряд Акули. Об’єднує близько 250 видів, поширених в усіх океанах. У Чорному морі численною є акула катран і зрідка трапляється котяча акула. Розміри карликової акули сягають 20 см, китової — до 18 м (маса останньої — до 30 т). Чорноморський катран досягає 167 см.

Акули мають здебільшого торпедоподібну форму тіла й високі гідродинамічні властивості. Більшість — хижаки, які активно відшукують і переслідують здобич. Зуби розташовані у 5-7 рядів, з ріжучими краями. Ростуть протягом усього життя, періодично замінюючись. Живляться акули іншими рибами, дельфінами, черепахами, птахами, молюсками, ракоподібними. Близько 50 видів акул небезпечні для людини (біла, тигрова, лимонна, голуба акули, акула-молот та ін.). Чорноморський катран на людину не нападає. Китова та гігантська акули живляться планктоном і дрібного рибою. У них зябра виконують роль цідильного апарату.

Акули яйцекладні або яйцеживородні (таких більше). Яйця відкладають у капсули з рогоподібної речовини. Найбільші яйця в китової акули — 67 см завдовжки і 40 см завширшки. Яйцеживородні акули народжують від 2 до 100 і більше малят. Вагітність триває до 2 років. Більшість акул не утворює скупчень, що утруднює їхній промисел. Тому виловлюють акул порівняно мало (за масою хрящові риби становлять лише 1,5-2 % світового вилову риби).

Надряд Скати об’єднує близько 340 видів; з них у Чорному морі живе 2 (морська лисиця і морський кіт).

Скати — бентосні тварини, тримаються на різних глибинах (до 2700 м). У зв’язку із придонним способом життя тіло сплюснуте в спинно-черевному напрямі; грудні плавці зростаються з головою; спинний і хвостовий плавці малі; зяброві щілини та рот відкриваються на черевному боці тіла. На голові позаду очей містяться бризкальгія, крізь які вода втягується у зяброву порожнину і виштовхується з неї. Так забезпечується циркуляція води. Часто мають захисне забарвлення, яке легко змінюється залежно від кольору субстрату. Живляться безхребетними (ракоподібними, молюсками, червами), рибою. Розмножуються як відкладанням яєць, так і яйцеживородінням.

Електричні скати мають електричні органи, що виробляють струм силою до 5 А і напругою 60-300 В. Електричні органи являють собою видозмінені ділянки поперечно-смугастої мускулатури. М’язові волокна перетворилися на пластинки, відокремлені одна від одної сполучною тканиною, і мають здатність виробляти струм. У кожному електричному органі буває до 100-200 тис. електричних пластинок. Струм використовують для захисту й нападу, а також для орієнтації. Обмінюючись електросигналами, скати встановлюють взаємозв’язки між собою.

Пила-риба — скат великих розмірів (довжина тіла — 5-6 м); має виріст — пилу, за допомогою якої захищається і нападає. У прибережній зоні Чорного моря живе морська лисиця, або шипуватий скат (довжина тіла — до 100 см, маса — 3-5 кг). У нього по всьому тілу розкидані шипи, які мають захисне значення.

У Чорному та Азовському морях трапляється морський кіт або скат-хвостокол (довжина тіла до 2 м). На хвості є довга (до 30 см) зазубрена голка, що служить для захисту.

Клас Кісткові риби

У світовій фауні налічують близько 20 тис. видів кісткових риб, в Україні — 180.

Найістотніша їхня відмінність від хрящових риб — розвиток кісткового скелета. Біологічне значення цього явища дуже велике: кісткова тканина значно міцніша від хряща, водночас вона надає скелету легкості й рухливості. У деяких риб скелет хрящово-кістковий.

Тіло кісткових риб двобічносиметричне, різноманітної форми, проте здебільшого воно обтічне: загострена голова плавно переходить у тулуб, який закінчується звуженим хвостом. Тіло вкрите лускою, яка виконує захисну функцію. Луска збільшується в розмірах разом з ростом риби. Оскільки ріст протягом року нерівномірний, на лусці утворюються концентричні кільця, за якими можна визначити вік риби. Пігмент гуанін, що міститься у лусці, надає рибам сріблястого блиску. В епідермісі шкіри є численні слизові залози. Вони виділяють слиз, який зменшує тертя тіла риби об воду, а також захищає її від збудників бактеріальних і грибкових хвороб. У риб є парні (грудні та черевні) та непарні (стінний, хвостовий та анальний) плавці. У поступальному русі вперед головну роль відіграє мускулатура хвостового відділу разом із хвостовим плавцем. Спинний і підхвостовий (анальний) плавці діють як стабілізатор; грудні та черевні необхідні для поворотів, зупинок, сповільнення руху, збереження рівноваги.

Скелет складається із черепа, хребта, скелета кінцівок (плавців) та їх поясів. Мозковий відділ черепа (черепна коробка) захищає головний мозок. У вісцеральному відділі розвинені щелепи (здебільшого із зубами), що забезпечують можливість охоплення та утримування здобичі. Верхні дуги хребців, що входять до складу хребта, утворюють канал, усередині якого проходить спинний мозок. До хребців тулуба приєднуються ребра. Пластинки плавців підтримуються хрящовими елементами або. кістковими променями. Парні плавці опираються на пояси кінцівок. Скелет захищає внутрішні органи і є опорою для добре розвиненої мускулатури метамерної будови. Сполучнотканинні прошарки розділяють м’язи на ряд сегментів — міомерів.

Нервова система риб досконаліша, ніж у круглоротих, проте має ряд примітивних ознак: головний мозок невеликий, півкулі не розвинені. Від переднього мозку відходять нюхові долі з нюховими нервами. У проміжному мозку містяться залози внутрішньої секреції — епіфіз і гіпофіз. Середній мозок розвинений порівняно добре; на його поверхні виступають два зорові горби, з якими зв’язані зорові нерви. Розвиток мозочку залежить від ступеня рухливості, риб. У різних відділах мозку розташовані центри: нюху — у передньому, зору — у середньому, слуху й дотику — у довгастому, координації рухів — у мозочку. Від головного мозку відходить 10 пар головних нервів, від спинного — велика кількість спинно-мозкових.

Органи чуття у риб пристосовані до сприймання подразнень у водному середовищі. В орієнтації і спілкуванні риб важливу роль відіграє хімічне чуття (нюх, смак). Орган нюху має вигляд парних мішків, вистелених чутливим епітелієм, що закінчуються сліпо; назовні вони відкриваються ніздрями. За допомогою нюху риби розшукують їжу, розпізнають особин свого та інших видів, що, у свою чергу, дає змогу триматися зграї, знаходити особин протилежної статі, уникати ворогів та ін. Органи смаку (смакові бруньки) розташовані в роті, а також на різних частинах тіла (на голові, вусиках, тулубі, хвості). Очі розміщені по боках голови, рухомих повік немає. Кришталик кулястий, не змінює форми і майже торкається плоскої рогівки. Тому риби короткозорі (чітко розрізняють предмети, їх колір, форму в межах 1-1,5 м). Зір переважно монокулярний (розглядають предмет одним оком).

Органи дотику розкидані по всьому тілі, численні вони на губах, вусиках та променях плавців.

Орган слуху і рівноваги представлений лише внутрішнім вухом, що міститься у слуховій капсулі. Перетинчастий лабіринт внутрішнього вуха складається з верхнього овального мішечка із трьома взаємно перпендикулярними напівколовими каналами та нижнього мішечка, заповненого ендолімфою. Власне, органом слуху є лише нижній мішечок. Напівколові канали виконують функцію органів рівноваги: у їх ендолімфі містяться дрібні камінці — отоліти, які тиснуть на чутливий епітелій при зміні положення тіла. Риби сприймають звуки від 16 до 12 000 Гц. Доведено, що риби відтворюють різноманітні звуки, які нагадують удари барабана, каркання, рохкання, свист, гарчання. Джерелом звуків здебільшого є плавальний міхур.

У більшості риб є своєрідний орган — бічна лінія — для сприймання руху й тиску води. Канал бічної лінії, що іннервується блукаючим нервом, здебільшого проходить у шкірі вздовж середньої лінії тіла, а на голові галузиться. Отворами в лусці канал з’єднується з навколишнім середовищем. Бічна лінія сприймає також інфразвукові коливання. Тому за її допомогою риби відчувають наближення або віддалення здобичі, хижака, не наштовхуються на підводні предмети та ін.

Плавальний міхур характерний для більшості риб, виповнений газами (киснем, азотом, вуглекислим газом) і утворюється в ембріона як виріст глотки. Він заповнюється газами завдяки заковтуванню рибою атмосферного повітря.

Плавальний міхур — важливий гідростатичний орган. Коли він розширюється, щільність риби зменшується і навпаки. Це сприяє підніманню риби у верхні шари або її зануренню. Плавального міхура немає у багатьох придонних риб, а також риб, що здійснюють швидкі вертикальні міграції. Останні підтримують свою плавучість за рахунок значних мускульних зусиль.

Органи травлення у риб розпочинаються ротом, озброєним щелепами, у більшості риб із зубами. Протягом усього життя у риб іде нерегулярна зміна зубів: нові зуби виростають у проміжках між старими. Короткий стравохід веде у шлунок, який добре диференційований у хижих риб. На межі між шлунком і кишками у багатьох риб утворюються пілоричні відростки, що збільшує всмоктувальну поверхню кишок. У хижих риб кишки набагато коротші, ніж у рослиноїдних. Добре розвинені печінка із жовчним міхуром і підшлункова залоза (у вигляді невеличких сегментів). Разом із залозами стінок шлунка та кишок вони виробляють необхідні для перетравлення їжі ферменти. Слинних залоз немає.

Органи виділення — тулубні нирки, що тягнуться вздовж хребта, щільно до нього прилягаючи. Сеча виводиться сечоводами (вольфовими каналами), які, з’єднуючись на кінці, відкриваються або в клоаку, або в сечовий міхур чи назовні.

Органи дихання риб — зябра. У кісткових риб зябра представлені зябровими дужками, на зовнішньому боці яких містяться зяброві пелюстки, пронизані сіткою кровоносних судин. На внутрішній поверхні зябрових дужок розташовані зяброві тичинки — своєрідний цідильний апарат, що затримує дрібні організми та різні завислі у воді часточки. Під час вдиху зяброві кришки піднімаються, тиск у навколозябровій порожнині зменшується і вода крізь ротовий отвір надходить у зяброву порожнину, омиваючи пелюстки, де й здійснюється газообмін. Під час видиху зяброві кришки опускаються і виштовхують воду, насичену вуглекислим газом, у навколишнє середовище. Частково кисень надходить і крізь шкіру.

Кровоносна система риб подібна до кровоносної системи ланцетників. Проте у риб є двокамерне серце: воно складається з передсердя, попереду якого розташований венозний синус, і шлуночка. Із серця венозна кров надходить у черевну аорту, по якій рухається до зябер, де й збагачується киснем. До різних частин тіла артеріальна кров іде по спинній аорті, до голови — по сонних артеріях. Венозна кров тече до серця по передніх і задніх кардинальних венах і впадає у венозний синус, а з нього — у передсердя. Наявні ворітна система нирок і печінки. Кровотворними органами є селезінка і частково нирки.

Риби здебільшого різностатеві, зрідка гермафродити (морський окунь). Запліднення зовнішнє. У самок у порожнині тіла міститься яєчник, у якому розвиваються яйцеклітини (ікра), а в самців — пара сім’яників. У період розмноження вони продукують мільйони сперматозоонів. Статеві органи відкриваються назовні статевим отвором. Розвиток у риб відбувається з метаморфозом. Із заплідненої ікри розвивається личинка, яка деякий час живиться за рахунок жовтка яйцеклітини. Потім вона переходить до самостійного живлення. Згодом личинка стає схожою на дорослу форму — це мальок. Риби ростуть спочатку швидко, потім ріст сповільнюється, але триває все життя. Тривалість життя риб значна: коропа — до 20, щуки — до 70-80, сома, лосося — до 100 років.

Особливості поведінки риб. Нерест, турбота про нащадків

Поведінка риб складна. Її основу становлять інстинкти, що забезпечують пошуки і добування їжі, розмноження, турботу про потомство, міграції, охорону індивідуальних ділянок та зграйну організацію. У кісткових риб виробляються умовні рефлекси на колір, форму та розміри предметів, звуки та інші подразники. У поведінці риб важливе значення має сигналізація (пози, рухи, звуки, виділення хімічних речовин, електричної енергії), а також індивідуальний досвід.

Період розмноження, або нерест, у помірних і північних широтах припадає здебільшого на весну або початок літа. Рано навесні починають нереститись щуки, окуні, язь; пізніше — плітка, лящ, судак; у кінці весни і на початку літа — густера, карась, короп, лин, верховодка та інші. У багатьох лососевих нерест відбувається восени; при тривалому інкубаційному періоді (до 100-180 днів) личинки викльовуються рано навесні. Миньок нереститься пізно восени та взимку. Риби кожного виду збираються на нерест в особливі місця — нерестовища. Щука, густера, лящ, короп, краснопірка, судак, язь та інші нерестяться переважно у заплавах річок, на трав’янистих мілководдях; головень, білизна, форель— у місцях зі швидкою течією; лососеві — на піщаному або кам’янистому ґрунті.

Плодючість риб переважно дуже велика, що пояснюється високим відсотком загибелі ікри та молоді риб (до 97 %). Так, калкан відкладає до 13 млн ікринок, тріска— 2,5-10 млн, палтус — 2-3,5 млн тощо. А от самки морських голок та коників відкладають лише кілька десятків ікринок; триголкової колючки— 100-200. Форель, що закопує ікру в ґрунт, має плодючість 200-600 ікринок. У карася сріблястого часто трапляються популяції, де самців зовсім немає. Самки у таких одностатевих популяціях розмножуються за участі самців інших видів риб, близьких за екологією розмноження (золотий карась, лин, короп). У потомстві розвиваються лише самки, що нічим не відрізняються від материнських особин. Це відбувається завдяки особливому способу розвитку, при якому спермій, що проникнув у яйцеклітину, не запліднює її, а лише стимулює дальший розвиток. Такий спосіб розмноження називають гіногенезом. Одностатеві популяції під впливом умов навколишнього середовища можуть змінюватись, і в них у значній кількості з’являються самці. Таке явище можливе при зниженні кількості кормів, при періодичних заморах, тобто при значному погіршенні умов життя.

З нерестом пов’язані нерестові міграції, особливо добре виражені в прохідних риб. Вони характерні для багатьох осетрових, лососевих, деяких оселедцевих та коропових, а також для вугрів. Так, далекосхідні лососеві (кета, горбуша) утворюють великі косяки і мігрують з Тихого океану в гирла далекосхідних річок. Рухаючись до верхів’я річок, пропливають до 2000 км і більше. Риби при цьому долають силу течії та різноманітні перешкоди. Під час нерестових міграцій кета і горбуша не живляться. Тому нерест значною мірою знесилює організм і після розмноження ці риби гинуть.

У багатьох прісноводних та морських риб міграції відбуваються на незначні відстані.

Після нересту риби здійснюють кормові міграції, під час яких відбувається їхнє посилене живлення (нагул). Кормові міграції характерні для тріски, кефалі, скумбрії, сардин, шпротів та інших зграйних риб.

У багатьох прісноводних та деяких морських риб північних і помірних широт після нагулу відбуваються зимувальні міграції. На місцях зимівель у стані мінімальної активності риби переживають зимовий період. Так, лящ, судак, сазан, сом, вобла, осетрові мігрують на зимівлю в гирла великих річок. Тут восени вони скупчуються у значній кількості на глибоких місцях— ямах. Риби стоять нерухомо, близько одна до одної, а то і в кілька шарів. Часто зимувальні і нерестові міграції збігаються, тобто риби здійснюють зимувальні міграції, а навесні у цих місцях нерестяться.

Різноманітність кісткових риб. їхня роль у природі та житті людини

Ряд Осетроподібні. Представники ряду характеризуються примітивними ознаками: гетероцеркальним хвостовим плавцем; наявністю рострума й поперечного рота; горизонтальним розташуванням парних плавців; лускою у вигляді великих ромбоподібних кісткових щитків — «жучок», або «бляшок», розташованою п’ятьма рядами; хорда зберігається протягом усього життя. Проте вже розвиваються верхні й нижні хрящові дуги хребців. Череп хрящовий, але зверху вкритий накладними кістками. Зябра прикривають кісткові зяброві кришки. Кістки входять також до складу пояса грудних плавців. Отже, скелет у цих риб хрящо-кістковий. Зберігають вони й деякі інші ознаки хрящових риб: у кишках наявний спіральний клапан, у серці — артеріальний конус. Запліднення зовнішнє.

Осетроподібні пристосувались переважно до придонного способу життя. Більшість — прохідні риби, які живуть у морі, а розмножуються у ріках. Стерлядь і лопатоноси живуть у річках та озерах.

Хоча плодючість осетроподібних і висока (від 1,5 тис. до 5 млн ікринок), але оскільки статева зрілість настає на 4-20-му році життя, чисельність їх відновлюється повільно, особливо при інтенсивному промислі. До цього ряду належать осетер російський, осетер атлантичний, білуга, севрюга, шип, стерлядь.

Осетер російський (довжина тіла — до 2 м, маса — до 24 кг) поширений у басейнах Каспійського, Чорного та Азовського морів. Нереститься у Волзі, Уралі, Дніпрі. Умови нересту погіршились у зв’язку з будівництвом гідроелектростанцій.

Білуга — найбільша з осетрових риб (довжина тіла — до 9 м, маса — до 1000 кг). Із Чорного моря заходить у Дніпро, Південний Буг, Дністер, Дунай; з Азовського — у Дон, Кубань.

Стерлядь (довжина тіла — до 125 см, маса — до 16 кг) поширена у Волзі та її притоках, у сибірських ріках; в Україні — у Дунаї, Дністрі, Південному Бузі, Дніпрі. Зрідка трапляється і в інших річках.

Ряд Оселедцеподібні. Тіло сплюснуте з боків, покрите циклоїдною лускою. Бічної лінії немає або вона дуже коротка. Голова не вкрита лускою. Промені плавців м’які. Хвостовий плавець гомоцеркальний (має однакові лопаті). Плавальний міхур з’єднаний зі стравоходом і має відростки. Більшість цих риб пелагічні, живляться планктоном, утворюють великі косяки. Найбільше промислове значення має оселедець океанічний, поширений у північній та субарктичній частинах Атлантичного і Тихого океанів. У віці 3-5 років мають до 30 % жиру. Живуть 20-25 років.

Сардина, або івасі, — морська риба, поширена у водах Далекого Сходу. Здійснює значні міграції. Зимовий період проводить у південних морях.

У басейнах Чорного та Азовського морів поширені оселедець чорноморський, оселедець керченський (азовський), кілька, або тюлька, шпрот чорноморський, хамса.

Ряд Лососеподібні. Тіло вкрите циклоїдною лускою. Є так званий жировий плавець, розташований за спинним. Скелет у багатьох ще повністю не скостенілий; у черепі чимало хрящових елементів. У деяких зберігається хорда. Плавальний міхур з’єднаний зі стравоходом.

Серед лососевих велике промислове значення мають кета, горбуша, нерка, чавича, для яких характерні нерестові міграції на значні відстані.

У басейні Чорного моря поширений лосось чорноморський (довжина тіла — до 110 см, маса — до 24 кг). Цінний об’єкт промислу.

У гірських річках Криму та Карпат водиться форель струмкова (довжина тіла — 25-60 см, маса — 0,2- 2 кг). Надає перевагу швидкоплинним річкам із чистою водою, багатою на кисень. У спеку тримається поблизу джерел або ховається під каміння, корчі, де впадає в заціпеніння, не живиться. Має ніжне, смачне м’ясо.

Ряд Коропоподібні. Об’єднує понад 3200 видів риб. Луска циклоїдна; у деяких тіло голе. Передні хребці видозмінились у кісточки, які з’єднують плавальний міхур із внутрішнім вухом, утворюючи апарат Вебера, який підсилює слух. Плавальний міхур з’єднаний з кишками.

Сазан, або дикий короп (довжина тіла — до 70 см, маса — до 20 кг), поширений у тихих водоймах з повільною течією або стоячих, багатих на рослинність. Веде придонний спосіб життя. Живиться личинками комах, ракоподібними, молюсками, насінням рослин. Зимує у стані заціпеніння. Сазан став похідною формою для виведення кількох порід домашнього коропа (лускатого, дзеркального, голого), яких людина впрошує у ставках. Усі вони невибагливі до вмісту кисню у воді, швидко ростуть, мають смачне м’ясо.

У ставках вирощують також карасів, линів, товстолобиків, білих амурів. Цінними промисловими видами є вобла, сазан, тарань, лящ, жерех (білизна) та інші. Об’єктами спортивного та аматорського рибальства є головень, язь, марена, лин, карасі (золотистий та сріблястий) та ін. Карась сріблястий став похідною формою для виведення кількох сотень порід декоративних золотих рибок.

Ряд Окунеподібні. Найчисленніший ряд кісткових риб, що об’єднує 6500 видів. Спинних плавців здебільшого два. У плавцях (особливо спинних) є гострі колючі промені. Луска переважно ктеноїдна. Забарвлення часто захисне, з вираженими плямами та смугами. Поширені як у морях, так і в прісних водоймах. Важливими об’єктами промислу серед морських окунеподібних є скумбрія звичайна (поширена у Чорному, Балтійському, Північному морях), ставрида звичайна, ставрида чорноморська (трапляється в Чорному та Азовському морях), тунці, нототенія та інші.

Цінним промисловим видом є судак звичайний (довжина тіла — 40-120 см, маса — до 12 кг). Любить водойми з проточною, чистою і багатою на кисень водою. За способом живлення— хижак. Поїдає переважно сміттєву та малоцінну рибу. Самка відкладає ікру на прикореневих частинах рослин; самець охороняє кладку.

У прісних водоймах різних типів дуже поширений окунь звичайний. За способом живлення — хижак. Живиться, не припиняючи активності, увесь рік. У місцях, де розводять цінну рибу (судака, ляща, сига, коропа), окунь небажаний, бо може майже повністю знищити ікру й мальків цих риб.

Надряд Дводишні риби. Належить багато викопних видів. Тепер трапляються лише 6 видів, поширених в Африці, Австралії та Південній Америці. Усі вони населяють заболочені пересихаючі водойми і можуть тривалий період витримувати відсутність води, впадаючи у стан заціпеніння (у захисній капсулі). У зв’язку з легеневим диханням на суші в шлуночку серця з’являється неповна перегородка, тобто намічається утворення трикамерного серця та легеневого кола кровообігу.

Надряд Кистепері. Кистепері риби були численними у девонському та кам’яновугільному періодах палеозойської ери. Населяли прісні водойми. За допомогою м’ясистих парних кінцівок з добре розвиненим опорним скелетом могли виповзати на сушу.

Вважалося, що морські види цих риб давно вимерли. Проте у 1938 р. в Індійському океані біля берегів Південної Африки виловили кистеперу рибу, яку назвали латимерією. Виявилось, що латимерії живуть у водах океану біля Коморських островів на глибині до 300 м. Протягом 1951-1972 рр. було виловлено близько 70 екземплярів латимерії, завбільшки від 1 до 1,8 м, маса яких коливалась від 19,5 до 95 кг. Яйцеживородні.

Промисел риб. Раціональне використання рибних ресурсів

Основу промислу в Україні становлять тріскові, оселедцеві, камбалоподібні, скумбрієві, лососеві та деякі інші риби. Із прісноводних риб промислове значення мають коропові, судак, щука, сом та ін. В останні десятиліття вилов риби знизився. Це пов’язано насамперед з тим, що на рибопродуктивність океану істотно впливає діяльність людини. Надмірний промисел окремих видів (камбали, оселедців, тріски та ін.) призвів до різкого скорочення їх чисельності.

Вивчення структури популяцій і змін чисельності основних промислових видів риб показало, що вилов людиною дорослих риб (до певної межі) покращує стан популяції, збільшує її приріст. Зменшення частки старших вікових груп, що повільно ростуть, у популяції сприяє покращенню живлення, прискореному росту та дозріванню молодих риб. Це сприяє збільшенню загальної біомаси риб і зростанню продуктивності водойм. Разом з тим інтенсивний надгіромисел, особливо молодих риб, зменшує здатність популяції до самовідтворення і призводить до різкого зниження її чисельності. Зменшенню продуктивності риб сприяють також забруднення водойм промисловими відходами, гербіцидами та інсектицидами, зміна їх гідрологічного режиму та недоступність деяких нерестилищ у результаті будівництва на річках електростанцій.

Збереження та збільшення промислу риб можливе за умови переходу від вільного промислу до його регулювання і правильної організації рибного господарства. Оскільки значну частину риби добувають у міжнародних водах представники різних країн, регулювання промислу можливе лише в рамках широкої міжнародної співпраці. На сьогодні діють міжнародні угоди між Росією, США, Канадою і Японією про регулювання промислу лососевих у північній частині Тихого океану, угода щодо промислу оселедців у північній частині Атлантичного океану та ін.

Чимале значення у збільшенні рибних запасів має меліорація рибних угідь. Щоб промислові риби після зарегулювання стоку рік могли здійснювати міграції, будують рибопропускні споруди: рибоходи та рибопідйомники. Умови нересту покращують шляхом влаштування штучних нерестилищ. З метою поліпшення умов нересту деяких промислових риб (судака, ляща, тарані та ін.) влаштовують гнізда-нерестилища з різного матеріалу (коренів і кореневищ рослин, лучної трави, лози тощо). їх розміщують на шляхах нерестових міграцій риб-плідників.

Штучне розведення та охорона риб

З метою збільшення запасів цінних риб у природних водоймах здійснюється їх штучне (заводське) розведення, дорощування та випуск молоді у водойми. На рибоводних заводах утримують риб-плідників, проводять штучне запліднення ікри, її інкубацію у виводкових апаратах, де створюють умови, аналогічні до природних. У спеціальних басейнах та ставках дорощують молодь до певних розмірів і випускають у природні водойми. Завдяки вжитим заходам щодо розширення заводського розведення і регулювання промислу на науковій основі, вилов риби в нашій країні зріс. Цих результатів було досягнуто за несприятливих для рибного господарства умов, коли зарегулювання стоку річок, забруднення та інші фактори різко порушили екологічну ситуацію і було підірвано її природне відтворення. Вітчизняний досвід, практика і теорія рибництва створюють базу для дальшого розвитку рибного господарства в Україні. Певний вклад у збільшення рибних запасів вносять понад 20 спеціалізованих рибницьких заводів Закарпаття, де вирощують форель.

Ставкове рибництво — найбільш вивчена форма керованого рибного господарства. Наша країна за розвитком ставкового господарства займає перше місце в Європі. Важливе значення має використання методу полікультури, коли в одну водойму вселюють одночасно кілька не конкуруючих за кормами видів, наприклад коропа (бентофаг), сріблястого карася (планктофаг), білого амура, товстолобика (фітофаги), судака (хижак).

У ставках України вирощують коропів (лускатого, дзеркального, рамчастого), ляща, карасів, судака, стерлядь, амура білого, товстолобика, сигів, форель та інших. Україна має значні резерви для ставкобудування: яри та балки; затоплені сінокоси й болота; угіддя, які не використовуються.

Важливими складовими частинами комплексу рибницьких меліоративних і рибоохоронних заходів, спрямованих на збільшення запасів риби та розширення її асортименту, є акліматизація та гібридизація риб.

Виведено понад 100 гібридів риб, які мають важливе значення у практиці рибного господарства. Цінні гібриди одержано від схрещування культурного коропа з диким сазаном (вони холодостійкі, швидко ростуть), коропа з карасем. Виведено гібрид дніпровського сазана та культурного коропа для розведення на рисових полях. Гібрид білуги і стерляді — бестер — успадкував ранню статеву зрілість і хороші смакові якості від стерляді, а швидкість росту і великі розміри — від білуги. Він може жити і в прісній, і в морській воді. Бестер став рибою промислових комплексів, його впрошують по всій країні.

В Україні особливу увагу приділено охороні риб. Це і законодавчо установлений мінімальний розмір вічок сіток, якими виловлюють рибу; і охорона нерестилищ та зимувальних ям; і боротьба з браконьєрством, заморами риб та забрудненням водойм; і рятування молоді риб. Контроль за виконанням правил рибальства на місцях здійснюють органи рибоохорони.

27.11.2020 р. Тема: Молюски. Роль молюсків у екосистемах, їх значення для людини. Лабораторне дослідження: будови черепашки (мушлі) черевоногих та двостулкових молюсків.

1. Перегляньте відеоуроки до даної теми:

Пригадайте! Які визначальні ознаки молюсків?

Зіставте

Перед Вами назви трьох груп молюсків (І, ІІ, ІІІ) і представники цих систематичних груп. Зіставте їх між собою.

І Головоногі

ІІ Черевоногі

ІІІ Двостулкові

1 Мідії, устриці, морські гребінці, скойка річкова, перлова скойка морська, перлівниці, тридакна, дрейсени (трикутниці), корабельний черв'як, беззубка звичайна

2 Наутілуси, каракатиця широкорука, кальмари велетенський, звичайний, восьминоги звичайний, піщаний та ін.

3 Рапана венозна, ставковик великий, слизняк великий звичайний, котушка рогова, конуси, мурекс, морський заєць

Як класифікують молюсків?

За наявністю черепашки серед молюсків виділяють такі групи: Безпанцирні, Панцирні та Черепашкові.

Іл. 81. Панцирний молюск, або хітон

Безпанцирні - група виключно морських молюсків, які зовсім не мають черепашки. Це переважно дрібні червоподібні організми, найбільші з яких досягають у довжину 30 см. Панцирні - виключно морські молюски, у яких відсутня мантія та наявний панцир, що складається з восьми вапнякових рухливо з’єднаних пластинок. Якщо їх відділити від субстрату, до якого вони міцно приєднані нижньою частиною тіла, то вони одразу ж згортаються в клубок, як броненосці. Ще однією цікавою особливістю цих молюсків є те, що зуби в них побудовані з магнетиту - найміцнішого природного матеріалу, що володіє до того ж магнітними властивостями. Черепашкові - це молюски, у яких є черепашка або її залишки. Ця група поєднує переважну більшість молюсків, серед яких найчастіше виділяють черевоногих, двостулкових та головоногих. Серед черепашкових молюсків до існування на суші змогли пристосуватися лише черевоногі, яких називають також слимаками. Наземних слимаків, які мають черепашку, називають равликами, а слимаків без неї - слизняками. Слизняки утворилися від равликів, черепашка яких поступово зменшувалася в розмірах, доки її рештки зовсім не зникли під шкірою тварин.

Отже, в основу класифікації молюсків покладено наявність та особливості будови черепашки й особливості внутрішньої будови тіла.

Які основні групи черепашкових молюсків?

Іл. 82. Равлик виноградний

Черевоногі - це група молюсків, які мають несиметричне тіло з добре розвиненими головою, тулубом та ногою. Їхня спіральна черепашка має отвір, що називається устям, у який в разі небезпеки втягується тіло. У багатьох черевоногих устя закривається кришечкою для захисту від ворогів. Ротова порожнина містить тертку й слинні залози. У більшості черевоногих молюсків серце двокамерне (складається з передсердя та шлуночка). Це пов'язано з тим, що орган дихання (легеня або зябра) непарний. Найвідомішим представником цієї групи є равлик виноградний. У дорослих особин черепашка у висоту може досягати 5 см, а в ширину до 4 см, має близько 4,5 оберти, що закручені праворуч. Равлики мають дві пари щупалець: передні, менші, виконують функцію нюху, задні, більші, на кінчиках містять очі. Ще одним типовим представником черевоногих є ставковик великий, який живе в ставках, невеликих озерах і річках. Черепашка ставковика суцільна, спірально закручена, з одного боку закінчується гострою вершиною, а з іншого має отвір (устя), через який назовні висуваються голова й нога молюска. Це один із найненажерливіших мешканців прісних водойм. Він поїдає рослини, тварин та їхні рештки. Хоча ставковик живе у воді, дихає він киснем атмосферного повітря, що потрапляє в легеню.

Іл. 83. Зовнішня будова ставковика великого: 1 - черепашка; 2 - мантія; 3 - голова; 4 - око; 5 - щупальце; 6 - нога; 7 - дихальний отвір

Двостулкові - це група молюсків, які мають симетричне тіло з добре розвиненими тулубом і ногою, але без голови. Мушля цих молюсків двостулкова, ліва й права стулки рухомо з'єднані на спинному боці еластичною замковою зв’язкою. Закривається мушля завдяки скороченню м’язів-замикачів, які прикріплюються до внутрішніх боків стулок. Рот, оточений двома парами ротових лопатей, розташований на передньому кінці тулуба. Тертки й слинних залоз немає. Живлення відбувається шляхом фільтрації, органами дихання є зябра. Типовим представником двостулкових молюсків є беззубка звичайна. За допомогою ноги беззубка може повільно повзати по дну. Якщо беззубку потурбувати, вона швидко втягує ногу й за допомогою двох м’язів-замикачів закриває черепашку.

Головоногі - група молюсків, які мають симетричне тіло з добре розвиненими головою, тулубом і щупальцями. Це найбільш високоорганізована група молюсків. Головоногі є виключно морськими хижими організмами. Можуть швидко змінювати забарвлення тіла. На щупальцях, зазвичай, знаходяться присоски для утримання здобичі. Черепашка в більшості сучасних видів головоногих відсутня або лежить під шкірою, як у каракатиці. Рот має тверді рогові щелепи, тертку й слинні залози. У задню кишку багатьох головоногих впадає протока чорнильної залози, секрет якої має захисне значення. Органами дихання є зябра.

Отже, серед усіх груп молюсків найвідомішими є черевоногі, двостулкові й головоногі.

Яке значення молюсків у природі та для людини?

Молюски в природі є важливою складовою частиною водяних та наземних угруповань організмів. Вони входять у ланцюги живлення, поїдаючи органічні рештки, мікроорганізми, рослинну й тваринну їжу. Серед молюсків значна кількість є фільтраторами, які беруть участь у біологічному очищенні водойм (скойки, беззубки).

Різні види черевоногих (морське вушко, морський заєць), двостулкових (устриці, мідії, морські гребінці), головоногих (кальмари, восьминоги) людина використовує в їжу. Широко ведеться промисел черевоногих й двостулкових з метою використання черепашок, перлів, перламутру для виготовлення прикрас (перлова скойка, перлівниці).

Наземні молюски (слизняки, равлики виноградні) можуть завдавати шкоди культурним рослинам. Багато видів є проміжними хазяями для паразитичних червів (наприклад, ставковик малий для печінкового сисуна, бітінія для котячого сисуна). Серед двостулкових шкоди завдають прісноводний молюск дрейсена, корабельний черв’як. В умовах забруднення прісноводні види двостулкових можуть накопичувати в тканинах та черепашці отруйні речовини, тому в наш час їх у їжу вживати не рекомендується. З деяких видів молюсків Середземного моря отримують цінний барвник - пурпур. Каракатиць та восьминогів добувають також з метою отримання чорнильної рідини, з якої виготовляють натуральну туш та коричневу фарбу - сепію. У кишечнику кашалотів із неперетравлених решток головоногих утворюється амбра - речовина, яку застосовують у парфумерній промисловості як фіксатор запахів. Серед молюсків є й небезпечні для людини отруйні організми (конуси, певні види восьминогів). До Червоної книги України занесено 12 видів молюсків: ставковик булавоподібний, ставковик потовщений, гранарія зернова, хондрина вівсяна, перистома мердвенева, трихія опушена, устриця їстівна та ін.

2. ДІЯЛЬНІСТЬ. Навчаємося пізнавати.

Міні-проект «ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ПЕРЛИНИ?»

Перли бувають різного розміру і різні за забарвленням. Їх об’єднує те, що виникають вони у деяких двостулкових молюсків. Підготуйте міні-проект про те, якими молюсками і як утворюються перли.

Самостійна робота з визначальними картками

1. Розгляньте черепашки запропонованих молюсків і за допомогою картки визначте видові назви запропонованих молюсків.

2. Опишіть особливості визначених черепашок молюсків.

3. Зробіть висновок. Які особливості черепашок дозволяють визначати й порівнювати молюсків між собою?

Картка для визначення видів молюсків

(правила роботи з карткою зазначені в додатку на с. 284)

1. Черепашка не має стулок ... 2

0. Мушля з двох стулок ... 4

2. Черепашка видовжена, конічна, висотою до 6 см, спірально закручена у вигляді башти, з гострою вершиною, 4-5 обертів ... Ставковик великий

0. Черепашка дископодібна, блискуча, висотою до 1 см, діаметром до 3 см, спірально закручена в одній площині, здебільшого коричнева ... Котушка рогова

3. Черепашка кулясто-дзигоподібна, має 4-5 обертів за годинниковою стрілкою, висота й ширина від 3 до 5 см, жовтувато-коричнева, часто має 5 темних смуг, ледь помітних на темному фоні ... Равлик виноградний

0. Черепашка низько-дзигоподібна, має 4-5 обертів за годинниковою стрілкою, висота й ширина майже 2 см, жовта, біла, рожева, коричнева, часто має 1-5 темних спіральних смуг, помітних на світлому фоні ... Равлик смугастий садовий (Цепея садова)

4. Мушля овальна, тонкостінна, без зубчиків біля замкової зв’язки, верхівка не виступає ... Беззубка звичайна

0. Мушля видовжено-овальна, товстостінна, має зубчики біля замкової зв’язки, верхівка виступає ... Перлівниця звичайна

5. Мушля трикутної форми, довжина до 4-5 см, із зиґзаґоподібними коричневими смужками, брудно-зелене або жовте забарвлення ... Тригранка річкова (Дрейсена річкова)

0. Мушля майже округлої форми, діаметром до 2,5 см, без темних смуг, жовто-коричневе забарвлення - ... Кулька рогова

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка	3. Запитання для самоконтролю
1-6	1. Назвіть основні групи молюсків. 2. Наведіть приклади черевоногих молюсків. 3. Наведіть приклади двостулкових молюсків. 4. Наведіть приклади головоногих молюсків. 5. Яких молюсків людина використовує в їжу? 6. Назвіть рідкісні види молюсків України.
7-9	7. Які біологічні особливості відрізняють черевоногих від двостулкових та головоногих молюсків? 8. Порівняйте особливості зовнішньої будови черевоногих, двостулкових та головоногих молюсків. 9. Яке значення молюсків у природі та для людини?
10-12	10. Порівняйте особливості будови, життєдіяльності та середовище життя черевоногих, двостулкових та головоногих молюсків.

Сторінка ілюстрацій

Іл. 84. Різноманітність черевоногих: 1 - Елізія зеленовуха - це перша відома науковцям тварина, здатна до фотосинтезу; 2 - Слизняк великий звичайний - молюск наших парків, садів, городів; 3 - Котушка рогова - прісноводні молюски, які можуть бути акваріумними тваринами; 4 - Рапана жилкувата - хижий молюск, живе в морях і поїдає устриць та мідій; 5 - Харонія тритон, або ріг Тритона - має найбільшу черепашку серед черевоногих

Іл. 85. Різноманітність двостулкових: 1 - найбільшим із двостулкових молюсків є Тридакна велетенська, яка може досягати 2 м у довжину й масою до 300 кг; 2 - Гребінець чорноморський - їстівні молюски-фільтратори з широкою віялоподібною мушлею; 3 - розкриті стулки Мідії чорноморської - їстівний молюск-фільтратор, який очищує воду; 4 - Корабельний черв'як - молюск, який живиться деревиною; 5 - Тригранка річкова (дрейсена) - поширений вид прісноводних молюсків з дуже характерним тригранним обрисом черепашки, ведуть прикріплений спосіб життя

Іл. 86. Різноманітність головоногих молюсків: 1 - Наутилус, або кораблик - найбільш примітивний із сучасних головоногих молюсків; 2 - Восьминіг-аргонавт - молюск з тонкостінними черепашками (за що його називають «паперовим корабликом»), які функціонують не в ролі скелета, а як камера для виведення потомства; 3 - Кальмар командорський - молюск, який має 10 щупалець, черепашка у вигляді залишкової внутрішньої пластинки; 4 - Восьминіг блакитнокільчастий - дрібний восьминіг із сильною отрутою, за що його називають «блакитною смертю»; 5 - Каракатиця широкорука - це найбільша із каракатиць, має внутрішню вапнякову черепашку у вигляді пластинки, втягувальні щупальця, які в спокої і під час руху розташовані в кишенях на голові

 24.11.2020 р. Тема:Різноманітність молюсків. 

Назва молюски походить від латинського

слова molluscus - «мякий».

Енциклопедія для дітей.

-Занотуйте основні поняття й ключові терміни: МОЛЮСКИ. Черевоногі. Двостулкові. Головоногі.

-Перегляньте відеоуроки до даної теми:

Запитання для самоконтролю: 1. Назвіть основні групи молюсків. 2. Наведіть приклади черевоногих молюсків. 3. Наведіть приклади двостулкових молюсків. 4. Наведіть приклади головоногих молюсків. 5. Яких молюсків людина використовує в їжу? 6. Назвіть рідкісні види молюсків України.

Пригадайте! Які визначальні ознаки молюсків?

Зіставте

Перед Вами назви трьох груп молюсків (І, ІІ, ІІІ) і представники цих систематичних груп. Зіставте їх між собою.

І Головоногі

ІІ Черевоногі

ІІІ Двостулкові

1 Мідії, устриці, морські гребінці, скойка річкова, перлова скойка морська, перлівниці, тридакна, дрейсени (трикутниці), корабельний черв'як, беззубка звичайна

2 Наутілуси, каракатиця широкорука, кальмари велетенський, звичайний, восьминоги звичайний, піщаний та ін.

3 Рапана венозна, ставковик великий, слизняк великий звичайний, котушка рогова, конуси, мурекс, морський заєць

Як класифікують молюсків?

За наявністю черепашки серед молюсків виділяють такі групи: Безпанцирні, Панцирні та Черепашкові.

Іл. 81. Панцирний молюск, або хітон

Безпанцирні - група виключно морських молюсків, які зовсім не мають черепашки. Це переважно дрібні червоподібні організми, найбільші з яких досягають у довжину 30 см. Панцирні - виключно морські молюски, у яких відсутня мантія та наявний панцир, що складається з восьми вапнякових рухливо з’єднаних пластинок. Якщо їх відділити від субстрату, до якого вони міцно приєднані нижньою частиною тіла, то вони одразу ж згортаються в клубок, як броненосці. Ще однією цікавою особливістю цих молюсків є те, що зуби в них побудовані з магнетиту - найміцнішого природного матеріалу, що володіє до того ж магнітними властивостями. Черепашкові - це молюски, у яких є черепашка або її залишки. Ця група поєднує переважну більшість молюсків, серед яких найчастіше виділяють черевоногих, двостулкових та головоногих. Серед черепашкових молюсків до існування на суші змогли пристосуватися лише черевоногі, яких називають також слимаками. Наземних слимаків, які мають черепашку, називають равликами, а слимаків без неї - слизняками. Слизняки утворилися від равликів, черепашка яких поступово зменшувалася в розмірах, доки її рештки зовсім не зникли під шкірою тварин.

Отже, в основу класифікації молюсків покладено наявність та особливості будови черепашки й особливості внутрішньої будови тіла.

Які основні групи черепашкових молюсків?

Іл. 82. Равлик виноградний

Черевоногі - це група молюсків, які мають несиметричне тіло з добре розвиненими головою, тулубом та ногою. Їхня спіральна черепашка має отвір, що називається устям, у який в разі небезпеки втягується тіло. У багатьох черевоногих устя закривається кришечкою для захисту від ворогів. Ротова порожнина містить тертку й слинні залози. У більшості черевоногих молюсків серце двокамерне (складається з передсердя та шлуночка). Це пов'язано з тим, що орган дихання (легеня або зябра) непарний. Найвідомішим представником цієї групи є равлик виноградний. У дорослих особин черепашка у висоту може досягати 5 см, а в ширину до 4 см, має близько 4,5 оберти, що закручені праворуч. Равлики мають дві пари щупалець: передні, менші, виконують функцію нюху, задні, більші, на кінчиках містять очі. Ще одним типовим представником черевоногих є ставковик великий, який живе в ставках, невеликих озерах і річках. Черепашка ставковика суцільна, спірально закручена, з одного боку закінчується гострою вершиною, а з іншого має отвір (устя), через який назовні висуваються голова й нога молюска. Це один із найненажерливіших мешканців прісних водойм. Він поїдає рослини, тварин та їхні рештки. Хоча ставковик живе у воді, дихає він киснем атмосферного повітря, що потрапляє в легеню.

Іл. 83. Зовнішня будова ставковика великого: 1 - черепашка; 2 - мантія; 3 - голова; 4 - око; 5 - щупальце; 6 - нога; 7 - дихальний отвір

Двостулкові - це група молюсків, які мають симетричне тіло з добре розвиненими тулубом і ногою, але без голови. Мушля цих молюсків двостулкова, ліва й права стулки рухомо з'єднані на спинному боці еластичною замковою зв’язкою. Закривається мушля завдяки скороченню м’язів-замикачів, які прикріплюються до внутрішніх боків стулок. Рот, оточений двома парами ротових лопатей, розташований на передньому кінці тулуба. Тертки й слинних залоз немає. Живлення відбувається шляхом фільтрації, органами дихання є зябра. Типовим представником двостулкових молюсків є беззубка звичайна. За допомогою ноги беззубка може повільно повзати по дну. Якщо беззубку потурбувати, вона швидко втягує ногу й за допомогою двох м’язів-замикачів закриває черепашку.

Головоногі - група молюсків, які мають симетричне тіло з добре розвиненими головою, тулубом і щупальцями. Це найбільш високоорганізована група молюсків. Головоногі є виключно морськими хижими організмами. Можуть швидко змінювати забарвлення тіла. На щупальцях, зазвичай, знаходяться присоски для утримання здобичі. Черепашка в більшості сучасних видів головоногих відсутня або лежить під шкірою, як у каракатиці. Рот має тверді рогові щелепи, тертку й слинні залози. У задню кишку багатьох головоногих впадає протока чорнильної залози, секрет якої має захисне значення. Органами дихання є зябра.

Отже, серед усіх груп молюсків найвідомішими є черевоногі, двостулкові й головоногі.

17.11.-20.11.2020 р. Тема: Молюски. Особливості будови, способу життя. 

- Опрацюйте презентацію.

-Занотуйте основні поняття!

Молюски, або м'якуни,— це безхребетні тварини, які мають шкірну складку — мантію. Серед молюсків є рослиноїдні, хижаки, сапротрофи та фільтратори. Це переважно водяні організми, однак є й наземні види.

Мал. 14.1. Кальмар вільно плаває у товщі води

Поширення та спосіб життя

Середовище життя

Молюски живуть у солоних і прісних водоймах та на землі. їх можна побачити як у вологому тропічному лісі, так і в пустелі. Вони можуть вести малорухомий спосіб життя або плавати в товщі води (мал. 14.1). Деякі види мандрують тільки на стадії личинки, тимчасом як дорослі особини все життя залишаються на одному місці (мал. 14.2).

Що їдять і хто їх їсть?

Трапляються рослиноїдні й хижі молюски. Одні з них живляться залишками мертвих організмів (сапротрофи), інші є фільтраторами. Деякі молюски — паразити. Їдять молюсків представники майже всіх груп тварин: риби, птахи, ссавці, комахи, павукоподібні, кільчаки і, звичайно ж, інші молюски.

Особливості будови

Розміри тіла

За розмірами молюски дуже різні. Найменшими серед них є деякі двостулкові, дорослі особини яких виростають аж до 0,5 мм! А найбільшими є представники головоногих. Зі спійманих гігантських кальмарів найбільший сягав у довжину (зі щупальцями) до 16,5 м. Тимчасом найважчий представник іншого виду мав вагу майже 500 кг!

Мал. 14.2. Доросла мідія все життя проводить на одному місці

Мал. 14.3. Зовнішня будова молюска

Відділи тіла

Тіло молюсків не поділене на сегменти. Зазвичай воно складається з трьох відділів — голови, ноги й тулуба (мал. 14.3), хоча в деяких видів зникають окремі частини тіла. Окрім того, частини тіла можуть видозмінюватися. Так, одна нога в головоногих перетворилася на кілька щупалець.

Черепашка

Характерною особливістю молюсків є наявність черепашки, яку мають більшість видів. Черепашка може бути дуже різної форми: схожа на капелюшок, спіральна, двостулкова тощо. У деяких груп молюсків вона схована під шкірою, а інші її взагалі втратили.

Розмноження і розвиток

Розмножуються молюски статевим способом. Серед них є як гермафродити, так і роздільностатеві види. У водяних видів личинки плавають і таким чином забезпечують розселення виду. Вони можуть плавати самостійно або чіплятися за риб, на яких певний час паразитують.

Різноманітність

Молюски — дуже велика група тварин. На сьогодні їх відомо понад 100 тис. видів. Але ще далеко не всі види молюсків відкриті. Найбільшою групою серед них є черевоногі. Близько 80 % видів молюсків належать до цієї групи. Саме будова тіла черевоногих вважається типовою для молюсків.

Мал. 14.4. Наутилуси — єдині головоногі, які мають зовнішню черепашку

Другою за чисельністю групою є двостулкові. Вони мають двостулкову черепашку й не мають голови. Воно й не дивно — при нерухомому або малорухомому способі життя голова не потрібна, тому вона й редукувалася (зникла). У деяких двостулкових редукується ще й нога. Це зазвичай ті тварини, які все доросле життя сидять на одному місці й тільки фільтрують воду, а тому цілком можуть обійтися без ноги.

Деякі двостулкові молюски, наприклад гребінці, можуть розвивати досить значну швидкість, використовуючи реактивний спосіб руху. Швидко змикаючи стулки своєї черепашки, вони утворюють струмінь води, який їх і рухає.

Головоногі за чисельністю — група невелика, але за розмірами — це одні з найбільших молюсків. Живуть вони тільки в солоних водах. Нерідко рухаються, використовуючи реактивний спосіб — випускають струмінь води через спеціальну лійку. Черепашка в більшості значно редукована й розміщується під шкірою або взагалі відсутня. Тільки наутилуси (мал. 14.4) зберегли дуже гарну зовнішню черепашку.

Черевоногі

Черепашки каурі правили за монети в Стародавньому Китаї, Тибеті, Таїланді, зараз їх використовують як прикраси. З мурекса в давнину добували дорогий барвник — пурпур. Одяг, пофарбований пурпуром, могли носити тільки представники царських династій.

Двостулкові

Якщо на мантію перлової скойки потрапляє піщинка, довкола неї формується шар перламутру, так утворюється перлина.

Корабельний черв'як тередо — це молюск, схожий на черв'яка. Стулки його черепашки подібні до свердла. Він живиться деревиною, чим завдає значної шкоди.

Головоногі

Кальмари зовні схожі на ракету. Деякі з них здіймаються у повітря і якусь відстань летять над водою. Вони мають роговий дзьоб, який легко перекушує металеву волосінь, проколює панцир краба й черепашку двостулкового молюска.

За черепашками вимерлих головоногих визначають вік осадових порід.

Значення для людини

Позитивне

• Деякі види вживаються в їжу (устриці, мідії, кальмари тощо).

• Є джерелом перлин і перламутру (двостулкові).

• Є джерелом цінної фарби (сепія головоногих, пурпур черевоногих).

• Контролюють чисельність водяних організмів (головоногі й хижі черевоногі).

• Очищують воду у водоймах (двостулкові).

• Використовуються замість грошей (черепашки деяких черевоногих).

• Є об’єктами наукових досліджень (головоногі, черевоногі).

Негативне

• Деякі види є проміжними хазяями паразитичних червів (ставковики).

• Шкідники сільського господарства (слимаки).

• Отруйні тварини, які можуть стати причиною смерті людини (конуси, синьокільчастий восьминіг).

Запам'ятайте найважливіше

Молюски — це тварини, що мають зовнішній скелет — черепашку. їхнє тіло поділяється на голову, тулуб та ногу. Серед молюсків є рослиноїдні організми, хижаки, сапротрофи та фільтратори. Найпоширенішими є черевоногі, двостулкові та головоногі молюски. Найбільш високорозвиненими молюсками є головоногі.

Перевірте свої знання

1. За якими ознаками тварину можна віднести до молюсків?

2. Яку будову мають черепашки молюсків?

3. Яку шкоду людині можуть заподіяти молюски?

4. Які переваги та недоліки має черепашка в черевоногих молюсків?

5*. Використовуючи матеріали параграфа й додаткові джерела, поясніть, яку роль у природі відіграють ці тварини.

6*. Яких слимаків людина штучно вирощує для вживання в їжу? Чому до листя, яким їх вигодовують, додають крейду?

!!!! Виконайте тест код доступу 4888414 використай цей код,

відкривши посилання join.naurok.ua

15.09.2020 р. Тема: Основні відмінності тварин від рослин і грибів. Особливості живлення тварин. Узагальнення знань з теми "Вступ".

Основні поняття й ключові терміни: ТВАРИНИ. Еукаріоти. Пригадайте! Дайте визначення поняттям «гриби» й «рослини».

Перегляньте відео

Поміркуйте!!!

У 2012 році в лісах на острові Борнео американськими науковцями було виявлено новий вид організмів, який назвали Губка Боб Квадратні Штани на честь головного героя мультсеріалу телеканалу Nickelodeon. Чому вчені віднесли цей вид до грибів, а не до тварин чи рослин?

Які відмінності тварин на рівні клітин?

Тварини, як і рослини та гриби, - представники еукаріотів, тобто організмів, клітини яких мають ядро. Окрім ядра, спільними ознаками в будові клітин, як ви вже знаєте, є наявність цитоплазми з органелами та поверхневого апарату. Але між представниками цих груп існують відмінності в будові клітин.

У клітинах рослин і грибів над мембраною розташована щільна клітинна оболонка з вуглеводів, яка обмежує рухливість тіла. У рослин вона побудована з целюлози, а в більшості грибів - з хітину. Тваринна клітина має лише клітинну мембрану з тонким надмембранним шаром, побудованим з вуглеводів. Клітинної щільної оболонки в тваринних клітин немає. Це сприяє зміні форми клітин та активному способу життя тваринних організмів.

Ознакою відмінності рослинних клітин є наявність у цитоплазмі особливих органел - пластид. Більшість цих органел мають зелене забарвлення - це хлоропласти. Вони містять зелений пігмент - хлорофіл, з допомогою якого клітини рослин поглинають світло й утворюють органічні речовини з неорганічних. Безбарвні пластиди - лейкопласти -запасають поживні речовини, а помаранчеві та червоні пластиди -хромопласти - надають органам рослин відповідного забарвлення. Клітини грибів і клітини тварин пластид не мають, тому їм властиве гетеротрофне живлення.

У цитоплазмі рослинних клітин і клітин грибів є вакуолі, заповнені клітинним соком. Ось тільки в рослин вони великі, а в грибів - менші. У клітинах тварин вакуолі теж можуть бути, але вони дрібні і виконують інші функції, (наприклад, перетравлювання речовин чи накопичення продуктів обміну для видалення).

Клітини тварин, рослин та грибів відрізняються також включеннями. Це непостійні структури клітини, які виконують здебільшого запасаючу функцію. У клітинах рослин у вигляді включень запасається такий вуглевод як крохмаль, а в клітинах тварин і грибів - глікоген.

Отже, визначальними причинами відмінності тварин від рослин та грибів є їх особливості на рівні клітин, а саме: 1) відсутність жорсткої клітинної оболонки; 2) відсутність пластид; 3) відсутність вакуоль з клітинним соком; 4) наявність включень з глікогену

Які відмінності тварин на рівні тканин, органів та систем органів?

Найбільш суттєвою особливістю організму тварин є спеціалізація тканин і систем органів на здійсненні життєвих функцій.

Ви пам’ятаєте, що у вищих рослин формуються різні типи тканин: твірні, покривні, основні, провідні, механічні. Вони складаються з живих і мертвих клітин, між якими можуть бути більш-менш розвинені проміжки - міжклітинники. У тваринних тканинах, якими є епітеліальні, сполучні, м’язові та нервова, міжклітинників немає, клітини здебільшого живі, а проміжки між клітинами можуть бути заповнені міжклітинною речовиною. У грибів справжніх тканин і, відповідно, органів та систем органів немає.

Органи тварин дуже різноманітні й складаються з кількох типів тканин, але один із них завжди переважає і визначає його основну функцію. Усі органи організму тварини взаємопов’язані й утворюють різні системи органів. У вищих рослин розрізняють вегетативні (корінь, пагін) й генеративні (наприклад, насінина, квітка) органи, які утворюють підземну й надземну системи.

Отже, тварини відрізняються від рослин й грибів більшою різноманітністю органів і систем органів, які спеціалізуються на здійсненні життєвих функцій

Які особливості життєдіяльності тварин?

Найзагальніші відмінності між тваринами, рослинами й грибами стосуються живлення й руху. Автотрофне живлення й прикріплений спосіб життя наявні в рослин. Для грибів характерні гетеротрофне

живлення й прикріплений спосіб життя. А у тварин, як ви вже чітко запам’ятали, спостерігається гетеротрофне живлення й активний спосіб життя, які й визначають особливості їхньої життєдіяльності.

Поява спеціалізованих органів дихання - зябер у водних мешканців, трахей і легенів у наземних - у порівнянні з рослинами та грибами в рази збільшує поверхню газообміну між організмом і середовищем. Тварина отримує завдяки цьому більше кисню, у її тілі активніше окиснюються поживні речовини, і в результаті вивільняється велика кількість енергії, необхідної для процесів життєдіяльності.

Тіло тварин компактне й пристосоване до переміщення, тому транспорт речовин має бути швидким, що забезпечує спеціалізована кровоносна система. У рослин неорганічні й органічні речовини транспортуються за допомогою містків між клітинами й провідними тканинами. Гриби ж справжніх тканин взагалі не мають, тому переміщення речовин здійснюється клітинами їхнього вегетативного тіла -грибниці, або міцелію.

Виділення в тварин має велике значення, оскільки у процесі інтенсивного обміну речовин утворюються шкідливі продукти обміну, які потрібно швидко видалити з організму. Тому в тварин у процесі еволюції утворюються спеціальні органи виділення, що формують видільну систему. Ці органи видаляють з організму сечовину, сечову кислоту й амоніак, що є продуктами розпаду азотистих речовин. У рослин схожих відходів утворюється небагато. Це пояснюється типом їх живлення і відсутністю м’язової активності. У грибів і рослин таких органів немає, і позбавляються вони від шкідливого й непотрібного на рівні клітин. Деякі продукти життєдіяльності накопичуються в рослин у листках і видаляються при листопаді.

Ріст у тварин переважно обмежений, у рослин і грибів - необмежений. Переважаючою формою розмноження тварин є статева, яка забезпечується статевою системою чоловічих і жіночих органів, тоді як у рослин і грибів дуже добре розвинене нестатеве розмноження, що здійснюється переважно шляхом утворення спор та вегетативно.

Регуляція процесів у тварин є досконалішою завдяки наявності нервової й ендокринної систем. У рослин та грибів регуляція гуморальна за допомогою фітогормонів, і здійснюється вона набагато повільніше.

Подразливість у тварин реалізується швидше завдяки розвиненим органам чуттів та наявності нервової системи. Реакція на вплив середовища відбувається у вигляді рухових таксисів і рефлексів завдяки розвиненій опорно-руховій системі. У рослин і грибів подразливість пов’язана з ростовими реакціями, які називаються тропізми.

	Особливості життєдіяльності тварин
1.	Живлення гетеротрофне
2.	Рух активний
3.	Дихання за допомогою спеціалізованих органів
4.	Транспорт речовин через покриви і за допомогою кровоносної системи
5.	Виділення за допомогою спеціалізованих органів
6.	Ріст переважно обмежений
7.	Розмноження переважно статеве
8.	Регуляція процесів нервова й гуморальна
9.	Подразливість за допомогою органів чуття у вигляді таксисів і рефлексів

Навчаємося пізнавати:

Розпізнавання зображень - це віднесення вихідних явищ, об’єктів до певної групи за допомогою виділення істотних ознак. Цей метод пізнання часто називають класифікацією без учителя, або апріорі, як говорять науковці, оскільки здійснюється розподіл на класи без застосування власного чи чужого досвіду. Виділіть істотні ознаки та розпізнайте з їх допомогою серед запропонованих ілюстрацій рослинну й тваринну клітини.

Приведіть у відповідність

Розпізнайте на ілюстраціях тканини і приведіть у відповідність подані види рослинних і тваринних тканин з їх зображеннями: 1 - хрящова тканина тварини, 2 - покривна тканина листка рослини, 3 - війчастий епітелій тварини, 4 - нервова тканина тварини, 5 - твірна тканина кореня рослини, 6 - основна тканина рослини.

Порівняльна таблиця. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ Й ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН У ПОРІВНЯННІ З РОСЛИНАМИ ТА ГРИБАМИ

Ознака	Тварини	Гриби	Рослини
Особливості будови
Клітина	Відсутність пластид Відсутність жорсткої клітинної стінки Вакуолі дрібні Запасання глікогену	Відсутність пластид Наявність жорсткої клітинної стінки Вакуолі дрібні Запасання глікогену	Наявність пластид Наявність жорсткої клітинної оболонки Вакуолі великі Запасання крохмалю
Тканини	Епітеліальні, сполучні, м'язові й нервова	немає	Твірні, покривні, провідні, основні, механічні
Органи	Органи травлення, дихання, кровообігу, виділення, руху, розмноження, чуття	немає	Вегетативні Генеративні
Системи органів	Опорно-рухова, травна, дихальна, кровоносна, видільна, нервова, ендокринна, покривна, статева	немає	Надземна Підземна
Особливості життєдіяльності
Живлення	Гетеротрофне	Гетеротрофне	Автотрофне
Транспорт речовин	Здійснюється рідинами тіла й кровоносною системою	Нитками грибниці	За допомогою містків між клітинами і провідними тканинами
Виділення	За участю органів виділення	Через поверхню тіла	На рівні клітин
Рух	Активний	Відсутнє активне переміщення	Здебільшого прикріплений спосіб життя
Подраз ливість	У вигляді рухових реакцій	У вигляді ростових реакцій	У вигляді ростових реакцій
Ріст	Обмежений	Необмежений	Необмежений

Завдяки особливостям будови й життєдіяльності тварини є най-чисельнішою та найрізноманітнішою групою організмів нашої Землі. Вони є мешканцями усіх земних екосистем (лісів, озер, боліт тощо) і відіграють важливу роль у їх виникненні та існуванні. Тварини забезпечують їжею, сировиною, ліками й саму людину. Тому знання будови, житєдіяльності, поширення, різноманітності, історичного розвитку цих істот є необхідною складовою світогляду кожної людини. У цьому нам допомагає наука про тварин - ЗООЛОГІЯ.

Виконайте тест!!!"Біологія як наука. Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень.Тканини тварин."

Код доступу 7011103

 Використай цей код, відкривши посилання join.naurok.ua

Урок №68. Тема: Організми і екосистеми.

Завдання:

- Перегляньте та опрацюйте відео

- Складіть пазл, визначіть екосистему її мешканців, відповідь із картинкою надішліть скриншотом мені на вайбер.

35Swan-chicks-nest-water-nature
Урок №67. Тема:Організми та чинники живої природи.

Завдання:

- Перегляньте та опрацюйте відео "Вплив на організми чинників живої природи. Взаємозв'язок між організмами. Угрупування організмів".

- Онлайн кроссворд "Кросворд ПОВЕДІНКА ТВАРИН". Відповіді присилайте на мою пошту vitysuk0408@gmail.com

Урок № 66. Контрольна робота за ІІ семестр.

Домашнє завдання активне. 

Завдання необхідно виконати до  23 травня 23:00.

Код доступу 637164  Використай цей код, відкривши посилання join.naurok.ua

Доброго дня, учні! Усім успіхів та здоров’я!

Урок №65.Тема: Середовище існування тварин. Різноманітність способів життя. Зв'язок тварин з іншими компонентами екосистеми. Мета: продовжити формувати знання про середовища існування тварин; звернути увагу на поведінку тварин та взаємозв’язок тварин з іншими компонентами екологічних систем; розвивати вміння виявляти основні екологічні закономірності, що ілюструють взаємозв'язку живих організмів у природі. Основні поняття і терміни: середовище існування, чинники середовища існування: температура, тиск, вологість; вид, порода, популяція, наземний, наземно - повітряний, підземний( ґрунтовий), водний і паразитичний спосіб життя, екосистема, ареал. Хід уроку

1.Опрацювати презентацію:

2.Посилання на відео урок

Одного разу Ходжа Насреддін зайшов до мечеті читати проповідь. «О миряни, - запитав він, - а чи знаєте ви, про що я буду розповідати?». «Не знаємо», - відповіли вони. «Якщо ви не знаєте, тоді про що ж мені з вами розмовляти», - сказав Ходжа Насреддін і вийшов з мечеті. Другого дня, коли він прийшов до мечеті та звернувся до людей з тим самим запитанням, вони відповіли: «Знаємо!» «Якщо ви знаєте, то про що мені з вами розмовляти?», - відповів Ходжа і знову пішов. На третій день миряни відповіли: «О шановний, деякі знають, про що ти розповідатимеш, інші – ні». «Тоді, - сказав Ходжа, - хай ті, що знають, розкажуть тим, які не знають». І ми зробимо так само. Протягом мільйонів років формувалися відносни між різними організмами, відтак весь сучасний світ існує як єдина жива система. У ній всі живі істоти нежива природа взаємопов'язані так розумно, що іноді здається, ніби світ спланований якимось генієм. Загадки тваринного світу чекають на дослідників. Сьогодні ми на уроці будемо досліджувати середовище існування тварин,різноманітність способів життя, та про зв'язок тварин з іншими компонентами екосистеми. 1. Що потрібно тваринам для нормальної життєдіяльності? Чинники середовища існування: -Температура -Волога - Тепло - Світло Екологічні фактори: Абіотичні Біотичні Антропогенні 1. Середовища існування тварин. Середовища існування тварин: Наземно – повітряне Водне Ґрунтове Організми інших істот Виконання завдань практикуму Завдання 1. З'єднайте стрілками правильну відповідь

Екологічні фактори	Їх  характеристика
антропогенний	вплив інших живих істот
абіотичні	вплив діяльності людини
біотичні	вплив сил неживої природи

Завдання 2. Опираючись на матеріал підручника, заповніть таблицю. Характеристика середовищ існування організмів

Середовище існування	Особливості (склад повітря, кількість вологи,коливання температури,освітлення)	Приклади організмів які існують в цьому середовищі
Наземно – повітряне
Водне
Ґрунтове
Організми інших істот

Підготуватись до контрольної роботи за семестр!!! Бережіть здоров’я!!!

Урок №63-64. Тема уроку: "Еволюція поведінки тварин, її пристосувальне значення".

Завдання: Шановні учні та батьки! Для вивчення теми ви можете, на власний розсуд, скористатися такими джерелами інформації як відео, параграф підручника.

1.Прочитати параграф 50. 2.Переглянути презентацію та відео: https://naurok.com.ua/evolyuciya-povedinki-tvarin-pristosuvalne-znachennya-165959.html

https://www.youtube.com/watch?v=bXvrAm73EHo

3. Територіальна поведінка тварин.

4. Готуємося до контрольної роботи. Повторити § 28-50. Тести на ст.221 підручника (усно).

Урок №62. Тема уроку: Міні-проект "Як вчаться пташенята. Як тварини користуються знаряддями праці." Прийом «Проблемного питання»: Будь-який хазяїн домашньої тварини знає, що його собака (кіт, папуга) дуже розумний. А що свідчить про розум тварини з погляду науки? Уміння використовувати знаряддя праці? Чи вміння розмовляти? Спробуймо розібратися?

Пишіть свої прізвища в темі листа, я не знаю всі ваші e-mail Завдання : Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=jp8mVQ0Ln2M

Пошук інформації:
- збір і уточнення інформації;
-вивчення літератури.
Учні: збирають інформацію в Інтернеті та інших друкованих виданнях, аналізують, систематизують по темах. До речі, у самостійній роботі два варіанти: І варіант виконуватимуть ті, хто має прізвище на А-М (про пташенят); ІІ варіант виконуватимуть ті, хто має прізвище на Н-Я (про знаряддя праці). Для оцінювання роботи фото з виконаними завданнями надсилати на вайбер, або пошту vitysuk0408@gmail.com При виконанні дотримуємося доброчесності!!! Будь-який хазяїн домашньої тварини знає, що його собака (кіт, папуга) дуже розумний. А що свідчить про розум тварини з погляду науки? Уміння використовувати знаряддя праці? Чи вміння розмовляти? Спробуймо розібратися. Готуємося до контрольної роботи .

Урок №61. Тема.Репродуктивна поведінка тварин.

РЕПРОДУКТИВНА ПОВЕДІНКА - це поведінка, спрямована на відтворення собі подібних та існування виду в часі. Пристосованість тварин визначається не лише виживанням особин у тих чи інших умовах середовища, але й їх здатністю давати потомство.

1.Перегляньте відео:

2. Опрацюте презентацію:

3. ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ  (Письмово у зошит!)

1. Яким тваринам не властивий пошук шлюбного партнера? 2. Яке значення для тварин має процес залицяння під час шлюбної поведінки? 3. У якій формі відбуваються залицяння у різних видів тварин? 4. Які форми шлюбних відносин бувають у тварин? 5. Що таке батьківська поведінка? Наведіть приклади.

4.. ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ І КМІТЛИВИХ

Користуючись різними джерелами інформації, дослідіть різні форми шлюбної і батьківської поведінки у птахів.

Цікаво!

• Для підігріву яєць і підтримання постійної температури, рослинні рештки, що гниють, крім королівської кобри, використовують сміттєві кури та крокодили.

• У морських коників і страусів про потомство турбуються самці.

• Самки альтанкових птахів віддають перевагу самцям з більш симетричними та краще прикрашеними альтанками. Але відкладають яйця, а потім висиджують їх в інших гніздах, які самостійно будують. Альтанки слугують виключно для приваблювання самок.

• Про шлюбну та гніздову поведінку колючки триголкової дізнайтеся на сайті https://www.youtube.com/watch?v=cBX8hWuiHTk

Урок №60. Тема. Індивідуальна поведінка тварин.

Основні поняття й ключові терміни: Індивідуальна поведінка тварин. Харчова поведінка. Дослідницька поведінка. Захисна поведінка. Гігієнічна поведінка.

Пригадайте! Що таке онтогенез?

Поміркуйте

Бражник очковий - нічний метелик з родини бражників. Передні крила з витягнутою вершиною і з темними розмитими смужками. Задні крила червоно-рожеві, із синіми плямами, схожими на око, облямоване чорним колом. З якими особливостями поведінки метелика пов’язане таке забарвлення крил?

ЗМІСТ

Які є форми індивідуальної поведінки тварин?

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОВЕДІНКА

бин, спрямована на їх виживання та пристосованість до умов середовища. Таку поведінку формують усі ті дії, за допомогою яких тварина отримує їжу, воду, повітря, тепло, інформацію, підтримує чистоту свого тіла, взаємодіє із довкіллям, а також організовує свою рухову активність. У зв’язку з цим виділяють форми індивідуальної поведінки, які мають вирішальне значення для існування тварини.

Перегляньте відео:

Занотуйте таблицю в зошит!!!

Таблиця 23. ОСНОВНІ ФОРМИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ТВАРИН

Форма поведінки	Значення
Рухова поведінка	Забезпечує переміщення тварин у просторі за допомогою війок, джгутиків, хвилеподібних рухів тіла, складок покривів, кінцівок тощо.
Харчова поведінка	Спрямована на забезпечення організму їжею та водою з використанням органів живлення й травлення: щупальців, глотки, щелеп, дзьоба, язика, хобота тощо.
Терморегу ляція	Дії, що спрямовані на утворення, збереження або віддачу тепла у тварин, залежно від умов середовища. Прикладами такої поведінки можуть бути міграції, сплячка, заціпеніння, зігрівання на сонці тощо.
Пошуки або будівництво сховищ	Дії тварин, спрямовані на відшукування або побудову місць для захисту від несприятливих температур, опадів, хижаків. Такими сховищами є нори, гнізда, дупла, хатки тощо.
Захисна поведінка	Втеча, напад, спротив, переховування, прикидання, завмирання, попередження.
Гігієнічна поведінка	Дії, спрямовані на підтримку чистоти тіла, позбавлення від шкірних паразитів. Це грязеві чи пилові ванни, водяний душ чи купання, вичісування, вилизування тощо.
Дослідницька поведінка	Дії, спрямовані на ознайомлення з предметами навколишнього середовища, полегшують виживання й розмноження.

Форма поведінки	Значення
Ігрова поведінка	Дії тварин, що забезпечують формування навичок полювання, спілкування, збагачення інформацією тощо.
Використання знарядь праці	Дії з предметами середовища для здобування їжі та захисту. Найчастіше тваринами використовуються камені, гілки, колючки.
Біологічні ритми	Поведінка у вигляді періодичних дій у відповідності до періодичних змін у середовищі. Найвідомішими є добові та сезонні ритми.

Отже, форми індивідуальної поведінки надзвичайно різноманітні, але жодна з них не існує відокремлено від інших; усі вони взаємодіють одна з одною, забезпечуючи виживання особин у певному середовищі.

- Перегляньте презентацію та опрацюйте теоретичний матеріал даної теми!!!

Які види поведінкових реакцій є основою індивідуальної поведінки тварин?

Поведінкова реакція - це відповідь організму на вплив чинника зовнішнього середовища, яка проявляється у вигляді певної дії. Ці реакції можуть бути простими й складними, вродженими й набутими. Основними типами поведінкових реакцій є таксиси, кінези, безумовні рефлекси та умовні рефлекси.

Таксиси — це вроджені спрямовані рухові реакції організму у відповідь на дію чинника. Такі рухи можуть бути позитивними (у напрямку дії чинника) або негативними (проти напрямку дії чинника). Наприклад, для дощових черв’яків характерний негативний фототаксис, а для планарії, яка рухається в напрямку їжі, - позитивний хемотаксис.

Кінези - це вроджені неспрямовані рухові реакції організму у відповідь на дію чинника. Такі рухи визначаються силою дії чинника, а не його спрямованістю. Наприклад, щупальця гідри в пошуках їжі рухаються повільно, але при появі здобичі їх рух пришвидшується.

Безумовні рефлекси — це вроджені реакції-відповіді організмів на впливи життєво важливих стимулів за участю нервової системи. Уперше рефлекси як поведінкові реакції спостерігаються в кишковопорожнинних. Наприклад, реакцією гідри на дотик буде стискування тіла в грудочку. Прості безумовні рефлекси, поєднуючись один з одним, утворюють у багатьох тварин інстинкти.

Умовні рефлекси — це набуті реакції-відповіді організмів на впливи стимулів за участю нервової системи. Умовні рефлекси утворюються на базі безумовних і разом із ними беруть участь у формуванні набутої поведінки. Ці рефлекси є основою для різних форм научіння. Наприклад, звикання в гідри на багаторазове подразнення щупалець неїстівними об’єктами.

Отже, поведінка тварини є сукупністю різних поведінкових реакцій, у здійсненні яких відіграють свою роль спадковість та умови середовища.

Від чого залежить видова схильність тварин до деяких форм поведінки?

На розвиток більшості індивідуальних форм поведінки особини упродовж життя впливають спадковість та чинники середовища існу

вання. Але серед усієї різноманітності існують такі форми індивідуальної поведінки, які проявляються в повному обсязі зразу й не піддаються змінам в онтогенезі особини. Жодні форми научіння та впливи мотиваційних стимулів таку поведінку змінити не можуть. Так, наші домашні півні та дикі кільчасті горлиці співають навіть тоді, коли їх вирощують у повній ізоляції від батьків. Цих птахів не навчають співати, їхній спів визначається спадковістю. Не навчаються в батьків і пташенята зозулі, яких вигодовують інші птахи. Вони виростають і «кукають» свою пісню так, як вона записана в їхній спадковій програмі, хоча їх могли вигодовувати й співати свої мелодії такі чудові співаки, як солов’ї. Чинники середовища в цих проявах поведінки виступають як ключові стимули.

Етологи в таких випадках говорять про видову схильність тварин до певних форм поведінки. Приклади такої схильності науковці помітили й в організмів багатьох інших видів. Так, у гризунів спостерігаємо таку форму поведінки як умивання мордочки; тільки єноту-полоскуну властиве полоскання їжі перед споживанням. У деяких випадках такі поведінкові акти є єдиним критерієм для того, щоб розрізнити особин різних видів між собою. Наприклад, у світлячків світлові сигнали є видоспе-цифічними. Кожен вид має свою світлову серію, яку самці використовують для спілкування, самки для приваблювання самців. У попередніх темах ми наводили приклади видової специфічності поведінки в голубів, які п’ють воду, та у кішок, які здійснюють характерні укуси в шию жертви.

Отже, видова схильність тварин до деяких форм поведінки є видо-специфічною інстинктивною поведінкою, що визначається спадковістю.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Біологія + Екологія життя

Бражник «мертва голова» має вузькі й міцні крила, тому чудово літає. Цікаво, що і метелик, і гусениця, і лялечка можуть видавати чутні звуки. Сигнали утворюються при засмоктуванні й «видиханні» повітря із глотки - починає вібрувати тонка хітинова плівка, розташована на верхній губі метелика. Бражник часто залазить у вулик і живиться медом, використовуючи свої голосові можливості. Охарактеризуйте харчову поведінку бражника «мертва голова».

Навчаємося пізнавати

Міні-проект «ЯК СПІЛКУЮТЬСЯ ТВАРИНИ?»

У результаті тривалого пристосування до середовища тварини виробили різні системи спілкування: з допомогою звуків (1), запахів (2), танців (3), дотиків (4). Які типи поведінкових реакцій забезпечують спілкування тварин?

Урок №59. Елементарна  розумова діяльність тварин.

Перегляньте відео :

Опрацюйте презентацію!!!

Домашнє завдання. Дослідження!!! (слайд "17-18)Провести дослідження на тему «Спостереження за поведінкою тварин» (на прикладі домашніх тварин) за інструкційною карткою. Результати дослідження оформити в робочому зошиті. (Рекомендації щодо лабораторного дослідження наведені в методичних матеріалах. Термін виконання — 2 тижні.)

Тема. Спостереження за поведінкою тварин.

Мета: вивчити поведінку тварин на прикладі домашніх тварин: кішки, собаки.

Обладнання: домашні тварини.

                                                       Хід роботи

1. Установіть, як ваші домашні тварини реагують на запахи та звуки. 

Заповніть таблицю:

  Тиждень годуйте тварину двічі на день в один і той самий час.

 Після проходження цього терміну не давайте їжу тварині у визначений час. 

   Поспостерігайте за реакцією тварини і зробіть висновки.

3.   Результати спостереження запишіть у зошит.

Урок №57-58. Тема. Вроджена і набута поведінка тварин.

 «Природа – це
єдина книга з великим змістом на кожній сторінці».       

 Й. Гете

Сьогодні
ми продовжимо гортати сторінки книги «Природа». Дізнаємося більше про поведінку
тварин та вивчимо особливості різних типів поведінки.

Тож
бажаю вам успіху в опрацюванні цих тем.

           Перевірка домашнього завдання

           Графічний
диктант:

В – 1

В – 2

1. Поведінка допомагає тваринам пристосуватись до умов середовища.   2. Поведінка тварин не впливає на виживання виду. 3. Експеримент – це реєстрація всієї послідовності поведінкових реакцій особин певного виду. 4. Мічення птахів здійснюється кільцями. 5. Для спостереження характерна активна взаємодія дослідника з твариною. 6. Для вивчення знакових стимулів етологи використовують моделі цих стимулів.

1. Наука про поведінку тварин називається екологія. 2. Поведінка тварин не впливає на відтворення виду. 3. Спостереження – це цілеспрямоване сприйняття та опис тварин. 4. Мічення комах здійснюється мітками з радіоактивними речовинами. 5. Експерименти проводять у природних та штучних умовах. 6. Знакові стимули – це зовнішні подразники, що спричиняють специфічну поведінкову реакцію у тварин.

Прийом «Фотозагадка»

Перед вами відео різної поведінки тварин. Розрізняють
два типи поведінки тварин. Перший слайд показує поведінку одного типу, другий –
іншого. Спробуйте здогадатися, які це типи поведінки?

Проблемне запитання:

Для чого нам вивчати поведінку тварин? 

Прийом «Здивуй! Зацікав!»       

Чи знаєте ви що, у 2009 році в італійському місті Аквіла зі
ставка зникла ціла колонія жаб - за кілька днів до руйнівного землетрусу.

Вчені,
досліджуючи цей факт прийшли до висновку, що тварини природних водойм дуже чутливі до змін у хімічному складі води, і тому
можуть відчувати наближення підземного поштовху за кілька днів до того, як він
власне відбудеться.

        

Іншим
прикладом такої поведінки є масове виповзання змій зі своїх нір у 1975 році в
китайському місті Хайчен за місяць до того, як стався великий землетрус.

Така
поведінка була тим більш дивною, що відбувалося все під час зими при мінусових
температурах, коли змії повинні були перебувати у сплячці і, виповзаючи
назовні, фактично прирікали себе на вірну смерть.

Тому вчені намагаються використовувати поведінку тварин для
прогнозування землетрусів.

Вивчення нового матеріалу

Вроджена поведінка – передається в
спадок нащадкам від батьків.

Набута поведінка – формується як результат
індивідуального досвіду тварини під час научіння.

Вроджена
поведінка
базується на безумовних рефлексах та інстинктах.

Безумовні рефлекси – відносно
постійні, стереотипні, вроджені реакції організму на внутрішні і зовнішні
подразники. Наприклад, виділення слини під час потрапляння їжі до рота,
відсмикування кінцівки від гострого предмета.

Інстинкт – це сукупність складних спадково
зумовлених стереотипних дій. Вони характерні для особин даного виду і
здійснюються у відповідь на зовнішні або внутрішні подразники для задоволення
основних потреб тварин. Наприклад, батьківський інстинкт, інстинкт продовження
роду, харчовий інстинкт, будівельний та інші.

Інстинкти
специфічні для кожного виду, тому їх ще називають видовими. Наприклад, багато
видів птахів будує гнізда, але ви ніколи не сплутаєте гніздо солов’я і ластівки
міської.

Перевага
вродженої поведінки, наприклад, відсмикування лапки від гарячого або гострого
предмета, полягає в тому, що ця дія відбувається дуже швидко й зазвичай
безпомилково. Це істотно знижує імовірність фатальних помилок, які могла б
допустити тварина, якби їй доводилося вчитися уникати вогню або затаюватися від
хижака. Крім того, вроджена поведінка зменшує затрати часу та енергії на
научіння.

Вроджена
поведінка сприяє виживанню виду одразу після народження.

Набута поведінка забезпечує
пристосування кожної особини до змінних умов середовища впродовж
індивідуального розвитку. Прояви набутої поведінки не передаються з покоління в
покоління й не закріплюються у спадковості.

Научіння – зміна
індивідуальної поведінки в результаті попереднього досвіду, тобто взаємодії
тварини з навколишнім світом. Воно може бути як короткочасним, так і постійним,
а його стійкість залежить від пам’яті – здатності зберігати та використовувати
інформацію з попереднього досвіду. Без пам’яті научіння неможливе.

Світ, який
оточує тварину, постійно змінюється, і научіння дає можливість пристосуватися
до нових умов.

Научіння в певні
мірі властиве всім тваринам.

Так, в інфузорій
і гідр спостерігають реакцію «переляку»
на вібрацію навколишнього середовища. Якщо вібрація діє на них тривалий час, ці
тварини перестають на неї реагувати.

Особливим типом
научіння є імпринтинг –
фіксація в пам’яті ознак об’єктів під час формування або корегування вроджених
поведінкових дій. Найбільш відомим прикладом імпринтингу є вироблення реакції
слідування у виводкових птахів. Наприклад, у гусенят після вилуплення
формується прив’язаність до першого побаченого об’єкта, що рухається. У
природних умовах цим об’єктом стає мати, і гусенята відразу після вилуплення
всюди слідують за нею. Якщо першим об’єктом, що рухається, виявляється людина
або навіть неживий предмет (м’яч), то гусенята прямуватимуть саме за ними.

Ще одним типом
научіння є метод проб і помилок.
Він полягає в тому, що тварина в разі виникнення потреби робить безліч різних
дій (проб), більшість з них виявляється марними (помилки). Але деякі
допомагають досягти мети, і тоді вони закріплюються.

У природних
умовах метод проб і помилок не завжди ефективний. Помилка може виявитися
останньою: зайцю не бажано помилятися у своїй поведінці, побачивши вовка.

Наслідування – форма научіння, при якій
відбувається повторення певних дій за більш дорослою або досвідченою особиною.
Наприклад, хижаки демонструють дитинчатам як слід полювати, птахи – співати.

  Виконай у зошиті письмово!!!!!

1.     Складання
схеми «Поведінка тварин».

2. Вправа «Впізнай
поведінку».

Розподіліть на дві групи поведінку тварин: І варіант –
набуту, ІІ варіант – вроджену:

1)      Коли настає холодна погода, жаби пірнають
у водойму, закопують себе в мул і залишаються там до кінця зими.

2)      Хамелеон швидко змінює своє забарвлення
залежно від того, який колір мають предмети навколо нього.

3)      Собака «задоволено» крутить хвостом, коли
бачить, як хазяїн відкриває пачку з кормом.

4)      Кобри, що плюються, вприскують отруту зі
своїх іклів на відстань до 2,5 м, намагаючись вцілити в очі жертви (жертва
після цього сліпне).

5)      Самка метелика відкладає декілька тисяч яєць,
намагаючись розмістити їх на тих рослинах, які будуть корисними для її
нащадків.

6)      Гусенята рухаються ланцюжком за
«мамою»-качкою.

7)      Слоненя кидає на себе порох, повторюючи цю
дію за старшими в табуні.

8)      Зозуленя, яке щойно вилупилось, викидає
яйця з гнізда «пташки-мами».

Домашнє
завдання.

1)
Опрацювати
підручник  §42.

2)
Вивчити
конспект.

«Ми навчилися літати в небі, як
птахи. Ми навчилися плавати під водою, як риби. Залишилося тепер навчитися жити
на землі, як люди»                                                                                                                    Бернард Шоу

В
саме поняття «жити на землі, як люди», кожен вкладає своє значення, але головне
пам’ятати, що справжню людину завжди відрізняють благородні риси характеру:
ввічливість, порядність та висока моральність.

         Тому я бажаю Вам завжди  за будь-яких обставин залишатися людьми.