1. ОПРАЦЮЙТЕ теоретичний матеріал, перегляньте відео "Біосфера та її складові. Біологічні ресурси"
БІОСФЕРА ТА ЇЇ СКЛАДОВІ. Уперше термін біосфера був запропонований у 1875 р. австрійським геологом Едуардом Зюссом. Однак лише через 50 років засновник НАН України Володимир Вернадський створив вчення про біосферу.
Біосфера — оболонка Землі, створена живими організмами в результаті їхньої життєдіяльності й заселена ними.
Нинішній стан планети Земля значною мірою визначається життєдіяльністю живих організмів, що живуть на планеті. Кругообіг речовин, який здійснюється за їхньої участі, є провідним чинником, що стабілізує стан планети на сучасному етапі розвитку.
Межі біосфери визначаються умовами існування життя. До них належать: необхідні для життєдіяльності кількість води, мінеральних речовин, кисню, вуглекислого газу, а також сприятливий температурний режим, ступінь солоності води у водоймах, рівень радіації та ін. Усі ці умови найкращим чином реалізуються в місцях взаємодії трьох оболонок планети — атмосфери, літосфери й гідросфери (мал. 79). Тому біосфера як жива оболонка планети розташовується в межах перелічених сфер. Вона займає між ними проміжне положення й водночас є їхньою частиною.
• Пригадайте, яка товщина тропосфери.
Мал. 79. Поширення складових біосфери в геосистемах
Поширення життя в атмосфері обмежується здебільшого її нижнім шаром — тропосферою.
Наприклад, верхня межа польоту птахів розташована на висоті близько 7 км; комахи в повітряному середовищі піднімаються не вище 6 км. Фотосинтезуючі рослини не ростуть у горах вище 6 км через низький вміст вуглекислого газу й відсутність води. Вертикальне поширення живих організмів в атмосфері за межі озонового шару лімітується ультрафіолетовою радіацією, яка вбиває все живе.
Концентрація озону (О3), який утворюється з кисню під дією сонячної радіації, на висоті 20-22 км максимальна. Водночас частка озону в газовому складі атмосфери дуже мала — майже 1 · 10-4 %. Молекули озону формують навколо планети захисний екран, що оберігає все живе на Землі від згубної дії ультрафіолетового випромінювання Сонця.
Межа поширення живої речовини в літосфері — не нижче 3-4 км. На цій глибині можна зустріти лише анаеробні бактерії. Найбільша щільність живої речовини (до 99 %) у літосфері відзначається в поверхневому шарі земної кори — ґрунті. Біомаса ґрунту — сукупність організмів, які населяють ґрунт. Найбільшу кількість становлять ґрунтові бактерії (до 500 т/га), у поверхневих шарах живуть зелені водорості й ціанобактерії, крім того, ґрунт пронизаний корінням рослин, гіфами грибів. Це місце існування для багатьох тварин. Лімітуючим чинником поширення життя вглиб літосфери є висока температура.
• Пригадайте, яка максимальна глибина Тихого океану. Як називається ця западина?
Живі організми населяють всю товщу гідросфери, аж до максимальних її глибин.
Найбільша щільність живих організмів — у поверхневих шарах Світового океану й біля узбережжя, які прогріваються й освітлюються Сонцем. Організми, що населяють верхній шар, називають планктоном, а придонні — бентосом. Біомаса Світового океану — це сукупність живих водних організмів гідросфери. Вона значно менша від біомаси суходолу і становить близько 0,13 %, а співвідношення рослин і тварин прямо протилежне їхньому співвідношенню на суходолі. У Світовому океані на частку рослин припадає лише 6,3 %, а тварини становлять 93,7 %. Це пов'язано з тим, що сонячна енергія в воді використовується лише на 0,04 %, а на суходолі — до 1 %.
ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ НА СУХОДОЛІ ТА В ОКЕАНАХ. Живі організми поширені в біосфері нерівномірно. Найбільш заселені живими організмами зони безпосереднього контакту й активної взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери, оскільки саме тут найсприятливіші умови проживання: оптимальні температури, вологість, наявність кисню й необхідних для життєдіяльності організмів хімічних елементів.
На суходолі від екватора до полюсів склад біосфери змінюється залежно від кліматичних умов. Рослинам необхідні тепло, світло, волога та поживні речовини. Найбагатшим є рослинний і тваринний світ приекваторіальних і помірних широт. Найрізноманітніші на Землі породи дерев ростуть в області верхньої течії Амазонки (300 видів на одному гектарі площі). На другому місці за різноманітністю видів — ліси Південно-Східної Азії (200 видів дерев на одному гектарі). На третьому — ліси Центральної Африки (майже 120 видів).
Усе живе в біосфері утворює живу речовину. Відомо 0,5 млн видів рослин і 1,5 млн видів тварин, у т. ч. хребетних — 42 тис., членистоногих — 1 млн видів.
• Пригадайте, як зародилося життя.
Незважаючи на те, що життя зародилось в океані, нині більшість організмів живе на суходолі. У Світовому океані налічують 160 тис. видів тварин і рослин, за кількістю перше місце посідають молюски (60 тис. видів), друге — ракоподібні (20 тис. видів), третє — риби (16 тис. видів).
Жива речовина нашої планети існує у вигляді великої кількості організмів зі своїми індивідуальними ознаками, різноманітністю форм і розмірів. Серед живих організмів трапляються різні за розмірами мікроорганізми та багатоклітинні тварини й рослини великих розмірів.
Органічний світ суходолу щодо видового складу більш різноманітний, ніж органічний світ водного середовища. Якщо кількість видів тварин суходолу становить 93 %, то водних — лише 3 %. Для рослин характерне аналогічне співвідношення. На наземну флору припадає 92 % видів і 8 % — на водні. Наведені цифри свідчать про те, що можливості для видоутворення на суходолі були сприятливіші, ніж у водному середовищі.
Для порівняння кількості живих організмів використовують поняття «біомаса» та інші показники.
Біомаса — загальна маса особин одного виду, груп або всього угруповання живих організмів на одиницю площі або об'єму. У середньому на 1 см2 земної поверхні припадає 580 мг сухої органічної речовини. До складу цієї біомаси входить біомаса рослин, тварин, грибів, бактерій. У біосфері біомаса розподілена нерівномірно і змінюється від нуля (крига Антарктиди) до 60 кг/м2 (тропічні ліси).
ПРИРОДНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ АРЕАЛІВ ПОШИРЕННЯ РОСЛИН І ТВАРИН. Ареал — частина земної поверхні (території або акваторії), у межах якої поширений і проходить повний цикл розвитку даний таксон (вид, рід, родина тощо) або угруповання.
Заселення видами певних ареалів має закономірний характер, обумовлений комплексом географічних, геологічних, кліматичних, біологічних та інших чинників. Проявом цієї закономірності є те, що в розселенні рослин і тварин по поверхні планети простежуються чіткі закономірності, а кожну природну зону характеризують певні види флори та фауни.
БІОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ. До біологічних ресурсів належать ресурси рослинного і тваринного світу. Біологічні ресурси включають генетичні ресурси, організми та їхні частини, популяції або будь-які інші біотичні компоненти екосистем, які мають фактичну чи потенційну користь, цінність для людства. Рослинні ресурси представлені на територіях й акваторіях вищими рослинами, грибами, мохами, лишайниками, водоростями, які використовують (можуть бути використані) для потреб суспільства. Господарське значення мають лісові, степові, лучні, болотні та водні рослинні ресурси.
Біологічні ресурси океанів — це риби, кити, молюски (кальмари, мідії тощо), ракоподібні (краби, креветки, криль), деякі види водоростей, що використовують для виробництва продуктів харчування й отримання цінних речовин для промисловості, сільського господарства, медицини. Загальну масу живих організмів Світового океану наближено оцінюють у 35 млрд тонн. Обсяги поповнення рибних запасів, видобування яких становить від 4/5 до 9/10 усього морського промислу, сягає 200 млн т щорічно. Основними світовими районами вилову риби є шельфові ділянки, що займають усього 7-8 % площі Світового океану й забезпечують 90 % обсягів вилову, а також прибережні води островів Океанії, Північна Атлантика (мал. 74 на с. 97).
• Назвіть найбільші рибопромислові країни світу.
Усі види живих істот біосфери в сукупності називають біотою, найважливішою властивістю якої є здатність до самовідновлення й самовідтворення на основі обміну речовин. Тобто за сприятливих умов організми біосфери здатні в короткий історичний час заповнити всю планету. Отже, біологічні ресурси належать до відновних ресурсів.
Як відомо, використання людиною живих організмів біосфери розпочалося з моменту її становлення та неперервно активізувалося зі зростанням чисельності й потреб людства. Найпоширенішим є пряме використання живих організмів і вироблених ними продуктів. Крім цього, людина використовує біологічні ресурси й опосередковано — як джерело кисню для дихання й технологічних процесів, для зв'язування вуглекислоти, регуляції стоку, захисту полів від дії вітру, задля задоволення естетичних потреб тощо.
Скупчення живих організмів у тонкому приповерхневому шарі робить їх легкодоступними для прямого й опосередкованого впливу людини. Жива речовина біосфери має величезну хімічну активність, зумовлену біологічним обміном речовин. У процесі фотосинтезу щорічно наземною й водною рослинністю акумулюється величезна кількість сонячної енергії, пов'язується 35 млрд т вуглецю, фіксується 44 млрд т азоту, виділяється кілька десятків мільярдів тонн кисню тощо.
Цінність природної біоти для людини можна розглядати за такими основними напрямами:
- біота є основою сільського та лісового господарства;
- біота є важливим ресурсом для медицини;
- біота має пряму користь — рослинний покрив є істотним чинником запобігання ерозії, збереження орного шару ґрунту, забезпечення інфільтрації та поповнення запасів ґрунтових вод, зниження поверхневого стоку, підтримки кругообігу біогенів в екосистемах. Біота відтворює деревину, звірів і птахів, рибу тощо;
- біота створює можливості для відпочинку людей, задоволення естетичних і наукових потреб.
Отже, біологічні ресурси мають універсальну цінність для людства.
РОЛЬ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ У ФОРМУВАННІ ҐРУНТІВ. Ґрунтоутворення — біологічний процес. Він починається з поселення на гірській породі живих організмів. У ґрунті живуть представники всіх царств природи: рослини, тварини, гриби та мікроорганізми. Бактерії, гриби, лишайники, водорості готують субстрат для вищих рослин.
Основну біомасу на земній кулі утворює вища рослинність, тому вона відіграє найважливішу біологічну роль у ґрунтоутворенні. Зелені рослини — єдине першоджерело органічної речовини в ґрунті. Головна їхня функція — забезпечення біологічного кругообігу речовин, тобто поглинання з ґрунту елементів живлення й води, синтез органічної маси, повернення її в ґрунт після закінчення життєвого циклу. Характер участі рослин у ґрунтоутворенні залежить від типу рослинності.
Швидкість нагромадження органічної речовини та розклад її в ґрунті залежить від рослинної формації, яка бере участь у процесах ґрунтоутворення, й умов розкладання. Наприклад, в анаеробних умовах рослинні рештки розкладаються повільніше, що створює сприятливіші умови для утворення гумусу, ніж в аеробних умовах, де процеси мінералізації відбуваються енергійніше. Рослинні формації у природі змінюють одна одну, що зумовлює зміну напряму процесу ґрунтоутворення, а звідси й типу ґрунту.
Дізнайтеся більше
Один грам ґрунту містить від 5 000 до 7 000 різних видів бактерій.
У ґрунті дуже багато живих організмів (мал. 80). Це найпростіші (джгутикові, корененіжки, інфузорії), черв'яки, комахи, а також хребетні (кроти, ховрахи, байбаки, сліпці, змії).
Мал. 80. Мешканці ґрунтового середовища
Залежно від зональних умов ґрунтотворної породи та напряму процесів ґрунтоутворення в кожному типі ґрунту переважають певні групи тваринних організмів. Ґрунтова фауна по-різному впливає на мінеральну й органічну частини ґрунту. Так, деякі тварини розпушують ґрунт і ґрунтотворну породу, часто на глибину 1-2 м і глибше переносять ґрунт із верхніх горизонтів у нижні, перемішують його з породою тощо. Тварини перетравлюють у своїх шлунках рослинні рештки, виділяючи потім їх з організму і збагачуючи ґрунт органічною масою. Часто нижні перехідні горизонти ґрунтів бувають такими переритими й перемішаними дощовими черв'яками та хребетними, що навіть складно знайти місце з незрушеним ґрунтом або породою. Це особливо характерно для чорноземів. Таке розпушування порід і ґрунту та перемішування їх сприяє хімічному й біологічному вивітрюванню мінералів, поліпшенню аерації, вологоємкості, збільшенню пористості ґрунту тощо.
Цілісний світ
Щохвилини у світі знищують майже 12 гектарів лісів.
ТИПИ ҐРУНТІВ. Просторове розташування ґрунтів пов'язано із широтною зміною природних умов і підпорядковане на рівнинній місцевості закономірностям горизонтальної зональності, а в гірських районах — вертикальної поясності. Площі, зайняті ґрунтами різних типів, простягаються в широтному напрямку й відповідають природним зонам. Чергування висотних поясів ґрунтів у гірських місцевостях відповідає зміні кліматичних умов у напрямку від підніжжя гір до їхніх вершин.
Типи ґрунтів — це ґрунти, що сформувалися в однакових умовах і мають подібну будову і властивості. Залежно від типу клімату й рослинності вирізняють різні типи ґрунтів (мал. 81).
Мал. 81. Типи ґрунтів:
арктичні та тундрові (а); підзолисті, дерново-підзолисті (б); сірі лісові, бурі лісові широколистих лісів (в); чорноземи степів, лісостепів і прерій, каштанові сухих степів (г); коричневі твердолистих лісів і чагарників, сіро-коричневі чагарникових степів (д); бурі, сіро-бурі та сіроземи напівпустель, сіро-бурі пустель, тропічних пустель (е); жовтоземи й червоноземи перемінно-вологих тропічних лісів (ж); червоно-бурі та червонувато-бурі саван (з); червоні, червоно-жовті, збагачені залізом ґрунти вологих лісів і саван (и); червонувато-чорні саван і пампи, чорні та сірі тропічні (і); алювіальні річкових долин, маршів і манґрів (к); гірські ґрунти (л)
Найпоширенішим типом ґрунтів є червоно-жовті. Такого забарвлення їм надає високий вміст заліза й алюмінію. Утворюються ці ґрунти під вологими екваторіальними лісами. Велика кількість тут опадів зумовлює потужне вимивання з ґрунтів органічних решток, тому родючість червоно-жовтих ґрунтів досить низька.
У тропіках, де кількість тепла значно перевищує запаси вологи, поширені сірі й бурі пустельні ґрунти. Вони часто засолені, малопотужні й через відсутність рослин майже не містять гумусу. (Поясніть чому.)
У помірних широтах, особливо на півдні, за умов посушливого клімату під трав'яною рослинністю формуються каштанові ґрунти. Потужність гумусового шару в них може сягати близько півметра, проте вміст перегною незначний.
Відкриваємо Україну
Чорноземи є національним багатством України. На них припадає понад 65 % усіх ґрунтів на території України, що становить четверту частину всіх чорноземних ґрунтів світу.
Найродючіші ґрунти на земній кулі — чорноземи. Так їх здавна називають за темний колір. Ці ґрунти утворюються в посушливих умовах під пишним трав'яним покривом. Органічні речовини тут майже не вимиваються в нижні шари ґрунту, що сприяє утворенню потужного (інколи понад 2 м) шару гумусу.
Підзолисті ґрунти формуються також у помірних широтах, де випадає значна кількість опадів, що швидко просочуються й переносять перегній і поживні речовини на глибину. Тому ґрунт втрачає темний колір, а на глибині близько 20 см з'являється характерний шар попелястого кольору, схожий на золу. Такого кольору ґрунту надає мінерал кварц. Підзолисті малородючі ґрунти поширені під хвойними й мішаними лісами.
Тундрово-глеєві ґрунти утворюються в місцях з надлишком вологи та нестачею тепла в полярних широтах. Для них характерний перезволожений шар сизого кольору, який називають глеєм.
Арктичні ґрунти поширені острівцями в арктичних широтах. Вони утворилися в умовах холодного сухого клімату й багаторічної мерзлоти під бідною рослинністю. Вміст гумусу в них зовсім незначний.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне
- Біосфера — оболонка Землі, створена живими організмами в результаті життєдіяльності й заселена ними. Межі біосфери визначаються умовами існування життя.
- Живі організми поширені в біосфері нерівномірно. Найбільш заселені живими організмами зони безпосереднього контакту й активної взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери.
- До біологічних ресурсів належать ресурси рослинного і тваринного світу. Вони мають універсальну цінність для людства.
Знаю і вмію обґрунтувати
- 1. Наведіть визначення біосфери. Що визначає її межі?
- 2. Подумайте, чому біоценоз є структурною і функціональною одиницею біосфери.
- 3. Проаналізуйте зони поширення живої речовини в геосфері планети.
- 4. Поясніть, із чим пов'язана нерівномірність розподілу живої речовини в різних частинах біосфери.
- 5. Доведіть роль живих організмів у ґрунтоутворенні на прикладах.
Працюю з картою
На контурній карті світу позначте ареали поширення чорноземів.
Шукаю в Інтернеті
Розкрийте аспект вчення В. І. Вернадського про біосферу для розуміння та розв'язання сучасних екологічних проблем.
Генерую ідеї
В. І. Вернадський писав: «Жива речовина... подібно масі газу розтікається по земній поверхні й впливає на навколишнє середовище». Поясніть, як ви розумієте цей вислів.
Дослідження (виконуємо на вибір)!
1. Причини заселення схилів
вулканів.
• Пригадайте, що таке літосфера. Яка відмінність між материковою й океанічною літосферними плитами?
ВЛАСТИВОСТІ ЛІТОСФЕРИ. Літосфера має фундаментальні властивості, які слід ураховувати під час її вивчення й аналізу геологічного процесу, а також процесу еволюції літосфери. Найважливіші з них — мінливість, неоднорідність і дискретність.
Найважливішою властивістю літосфери є її мінливість. Мінливість літосфери в часі та просторі відповідає формам існування матерії. Зміна літосфери в часі, що фіксується як зміна її компонентів, їхніх відносин (структури) і властивостей, є геологічним процесом розвитку Землі. Зміна літосфери в часі, або її рух, — причина нестаціонарності фізичних полів, у тому числі причина виникнення їхніх аномалій. Просторово-часова нестаціонарність фізичних полів зумовлює рух літосфери.
Неоднорідність літосфери виявляється на всіх рівнях організації літосфери: у вигляді структурної поверховості, ярусності, фаціальної мінливості, шаруватості, а також відмінності текстури, показників властивостей гірських порід і заходів їх розсіювання в головних напрямах мінливості та за глибиною.
Дискретність виявляється в пустотності, тріщинуватості, пористості, тектонічному порушенні твердої речовини цієї оболонки. Дискретність твердої фази зумовлена наявністю у складі літосфери рідкого, газового й біологічного компонентів. Організаційні властивості літосфери виявляються вже на мінеральному рівні у вигляді кристалічної структури мінералів.
Літосфера є матеріальною основою для сфери живої речовини (біосфери), оскільки в ній формуються ґрунти й ландшафти. У наш час вони зазнають істотних змін у результаті господарської діяльності людини. Це стало причиною виникнення в геології нового напряму екогеології, що вивчає літосферу з точки зору її екологічних властивостей (мал. 41).
Мал. 41. Екологічні властивості літосфери
ГЕОЛОГІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЛЮДСТВА. Частина поверхні Землі, яку змінює людина в рамках своєї господарської діяльності, називається геологічним середовищем. Геологічне середовище перебуває в прямій залежності від біосфери, гідро- й літосфери, є їхньою підсистемою, динамічною, багатокомпонентною та постійно мінливою.
Верхньою межею геологічного середовища є поверхня рельєфу (денна поверхня); нижня межа — плаваюча, неоднорідна й неоднакова за глибиною в різних частинах Землі. Вона визначається глибиною проникнення техногенних (антропогенних) впливів у земну кору в ході різних видів діяльності людини. Максимальна глибина проникнення людини углиб постійно збільшується; у даний час найглибше буріння сягнуло понад 12 км (мал. 42).
Мал. 42. найглибша у світі свердловина
Геологічне середовище є важливою частиною навколишнього середовища, з ним тісно пов'язані інші природні компоненти глобальної соціоекосистеми. Від складу й будови приповерхневої товщі гірських порід і рухів земної кори залежать особливості рельєфу земної поверхні. Гірські породи безпосередньо впливають на ґрунти й рослинний покрив, які на них розвиваються, а опосередковано — також і на тваринний світ, клімат тощо. З іншого боку, рельєф, клімат й інші фізико-географічні умови впливають на стан геологічного середовища. Палеогеографічні умови, у яких відбувалося формування тієї чи іншої осадової породи, позначились на її будові та механічному, мінералогічному складі. Від цього значною мірою залежать міцність і деформативність породи, тобто ті її властивості, які мають важливе значення для інженерно-господарського освоєння геологічного середовища.
Геологічне середовище людина використовує у трьох напрямах: як джерело мінеральної сировини, необхідної для економіки; як місце нагромадження відходів виробництва; як основу для будівництва різноманітних споруд. Тому найбільш негативно впливає на геологічне середовище добувна промисловість. Нераціональне використання геологічного середовища призводить до руйнування не лише цього середовища, а й пов'язаних з ним інших компонентів біосфери: ґрунтового й рослинного покриву, поверхневих й підземних вод тощо. При цьому мають місце не лише процеси механічного руйнування та засмічення навколишнього середовища, а й геохімічного забруднення. (Наведіть приклади такого забруднення.)
Видобування корисних копалин призвело до утворення пустот у земній поверхні. Як наслідок — цілі області мають великі ділянки просідання ґрунту, що істотно змінило місцеву екосистему: вода стала непридатною для пиття та поливу культур.
ТЕКТОНІКА ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ. Літосферні плити переміщуються в горизонтальному напрямку зі швидкістю від кількох міліметрів до кількох сантиметрів за рік. Сили, здатні рухати плити літосфери, зароджуються всередині нашої планети. Тому їх називають внутрішніми (ендогенними) силами Землі. Вони виникають унаслідок розпаду радіоактивних речовин і переміщення розплавлених порід у верхній мантії. Внутрішні сили штовхають літосферні плити, і вони рухаються уздовж розломів. Є три варіанти взаємодії літосферних плит: розходження, зіткнення та горизонтальне ковзання однієї плити відносно іншої. Такі рухи літосфери називають тектонічними.
Цілісний світ
Майже 90 % планети покривають вісім найбільших літосферних плит: Євразійська, Африканська, Австралійська, Тихоокеанська, Індостанська, Антарктична, Північноамериканська, Південноамериканська. До плит середнього розміру належать Аравійська, Хуан де Фука, Кокос та ін. Також є багато малих (за площею) плит.
Унаслідок розходження літосферних плит утворюються розломи. Найбільше їх на дні океанів, де земна кора тонша (мал. 43).
Мал. 43. Утворення розломів
Розломами розплавлена речовина мантії піднімається з надр, розштовхує краї плит, виливається й застигає, заповнюючи простір між ними. Так у місцях розломів на дні океану утворюються нові ділянки земної кори у вигляді велетенського валоподібного підняття, яке називають серединно-океанічними хребтами. Наприклад, унаслідок розходження Південноамериканської й Африканської плит на дні Атлантичного океану утворився Південноатлантичний серединно-океанічний хребет.
Якщо плити зближуються, то під час зіткнення їхні краї зминаються в складки й на поверхні утворюються гори (мал. 44). Так на стику Індо-Австралійської та Євразійської плит виникли гори Гімалаї.
Мал. 44. Утворення гір
Якщо ж стикаються материкова й океанічна плити, то океанічна, що має велику щільність, занурюється під материкову (мал. 45 на с. 52). Тоді на материку виникають гори, а вздовж узбережжя — глибоководні западини (жолоби). Так на стику плит Наска й Південноамериканської виникли гори Анди, Перуанський і Чилійський глибоководні жолоби.
• Висуньте припущення, як може змінитися поверхня нашої планети внаслідок руху літосферних плит.
Мал. 45. Зіткнення материкової й океанічної літосферних плит
Внутрішні сили Землі спричинюють і вертикальні рухи — повільні (від 2 до 10 см за рік) підняття й опускання окремих ділянок земної кори. Наприклад, північна частина Скандинавського півострова піднімається на 1 см за рік, а море відступає. Про це свідчать шари піску і глини з рештками морських організмів, що залягають на висоті понад 150 м над рівнем моря. Отже, ця територія колись була його дном, а потім піднялася на таку висоту. Водночас узбережжя Нідерландів уже кілька століть опускається зі швидкістю 3 мм за рік, і Північне море наступає на суходіл. Нідерландці змушені захищати обжиті землі, зводячи вздовж узбережжя високі (до 25 м) захисні споруди.
Відкриваємо Україну
В Україні найбільші підняття ділянок земної кори зафіксовано на сході Кіровоградської та півночі Житомирської областей — майже 9 мм за рік. Тим часом узбережжя Чорного моря в районі Одеси опускається зі швидкістю майже 1 см за рік.
Вертикальні рухи охоплюють величезні ділянки й супроводжуються відступом або наступом моря. Підняття ділянок із часом змінюється опусканням і навпаки. Тому вертикальні рухи називають коливальними рухами земної кори. Вони непомітні для людини. Виявити їх вдалося завдяки порівняльному аналізу космічних знімків, зроблених зі штучних супутників Землі.
ЕНДОГЕННІ ПРОЦЕСИ ТА ЇХНІ НАСЛІДКИ. Енергія надр виявляється в тектонічних рухах, повільних чи різких, масштабних чи локалізованих, тривалих у часі чи швидкоплинних, проте завжди потужних, що призводить до значних зрушень і переміщень велетенських мас твердої речовини. Подібні до тектонічних і вулканічні процеси. Результат їхньої спільної роботи — великі форми рельєфу під загальною назвою морфоструктура. (Назвіть головні морфоструктури України.)
Земна кора пронизана тріщинами, інтрузіями, розломами. Обмежені ними відносно міцні брили можуть переміщуватись одна відносно одної внаслідок тектонічних зрушень по горизонталі, по вертикалі та похилих площинах з розмахом до кількох кілометрів. Так виникли вузькі заглибини озер Танганьїка, Ньяса, Байкал. (Покажіть їх на карті.)
Такі рухи беруть участь у складчастих і розрив них порушеннях різного масштабу. Складки — хвилеподібний згин шарів земної кори, створені спільною дією вертикальних і горизонтальних рухів у земній корі. Складку, шари якої вигнуті вгору, називають антикліналлю. Складку, шари якої прогнуті вниз, — синкліналлю. Синкліналі й антикліналі — дві основні форми складок Землі (мал. 46).
Мал. 46. Антикліналь (а) і синкліналь (б)
Невеликі й відносно прості за будовою складки мають прояв у рельєфі невисокими компактними хребтами. Більші за розмірами й складні за будовою складчасті структури представлені в рельєфі великими гірськими хребтами та пониззями, що їх розділяють. Ще більші складчасті споруди, які складаються з великої кількості антикліналей і синкліналей, утворюють мегаформи рельєфу типу гірської країни.
• Які гірські країни є в Україні?
Розривні порушення (розломи) — це різноманітні порушення суцільних гірських порід, які часто супроводжуються переміщенням розірваних частин відносно одна одної. Найпростішим видом розривів є одиничні глибокі тріщини. Найбільші розривні порушення називають глибинними розломами.
• Який розлом є найбільшим у світі?
Залежно від того, як переміщувалися розірвані блоки у вертикальному напрямку, виділяють скиди й насуви. Сукупність скидів і насувів становлять горсти й грабени. Залежно від розмірів вони утворюють окремі гірські хребти (наприклад, Столові гори) або гірські системи та країни (Алтай). У цих горах водночас із грабенами та горстами трапляються і складчасті масиви, тому їх потрібно віднести до складчасто-брилових гір. У разі, коли блоки гірських порід переміщувалися не тільки у вертикальному напрямку, а й у горизонтальному, утворюються зсуви.
ЗЕМЛЕТРУСИ ТА ЇХНІ НАСЛІДКИ. Землетрус — це раптове звільнення енергії земних надр у вигляді пружних поздовжних і поперечних хвиль. Коливання й деформації, що виникли при цьому в земній корі, часто призводять до катастрофічних переміщень на земній поверхні. Сила землетрусу залежить від кількості енергії, яка виділилася в його осередку (гіпоцентрі) (мал. 47).
Мал. 47. Гіпоцентр і епіцентр землетрусу
Гіпоцентром (або фокусом) землетрусу називають умовний центр осередку на глибині, а епіцентром — проекцію гіпоцентру на поверхню Землі.
Основними характеристиками землетрусів є глибина осередку, магнітуда та інтенсивність виділення енергії на поверхні землі. Глибина осередку землетрусу зазвичай перебуває в межах від 10 до 30 км, а інколи 300-700 км. Магнітуда характеризує загальну енергію землетрусу. Магнітуда 0 означає землетрус із максимальною амплітудою 1 мкм на відстані 100 км від епіцентру. За магнітуди, що дорівнює 5, спостерігаються невеликі руйнування будівель. Спустошливий поштовх має магнітуду 7. Найсильніші із зареєстрованих землетрусів досягають величини 8,5-8,9 за шкалою Ріхтера. Інтенсивність — це якісний показник наслідків землетрусів, що характеризує розмір збитків, кількість людських жертв унаслідок землетрусів.
Геофізики виділяють два головні сейсмічні пояси Землі: Альпійський, що охоплює південь Євразії від Португалії до Малайського архіпелагу, та Тихоокеанський («вогняне кільце»), що облямовує береги Тихого океану. Вони включають молоді гірські пояси: Альпи, Апенніни, Карпати, Кавказ, Гімалаї, Крим, Кордильєри, Анди (покажіть їх на карті), а також рухливі зони підводних окраїн материків.
За сейсмічним районуванням України майже 120 тис. км2 її території перебуває в зоні можливих землетрусів силою 6-9 балів. Сейсмічно найнебезпечнішими в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська області та АР Крим.
Техногенна діяльність людини за останні роки призвела до суттєвого зниження сейсмічної стійкості на 70 % території України та збільшила сейсмонебезпеку за рахунок стимуляції схилових гравітаційних процесів, розвитку техногенного карсту, підтоплення тощо.
Дізнайтеся більше
У XX ст. найбільш руйнівний землетрус на території України (7-8 балів) було зафіксовано в 1927 р. в Ялті (епіцентр у Чорному морі).
ВУЛКАНІЗМ І ЙОГО НАСЛІДКИ. З вулканічною активністю багато дослідників пов'язують епохи зледеніння четвертинного періоду. Виверження вулканів є стихійним лихом для всього живого, що перетворює рельєф, впливає на ґрунтово-рослинний покрив і змінює ландшафт.
У світі існує майже 4 тис. вулканів, з яких нині діє 540. Вияв сучасного вулканізму поширений в області Альпійсько-Тихоокеанської складчастості. Майже 80 % вулканів, що діють, пов'язані із зоною, яка простяглась уздовж Тихоокеанського узбережжя Північної й Південної Америки, Алеутських островів, Камчатки, Японських островів, Індонезійського архіпелагу, Нової Зеландії. Решта діючих вулканів приурочена до басейну Середземного моря (мал. 48).
Мал. 48. Поширення вулканів
Чинниками вулканічної діяльності, що мають руйнівну силу, є вибухова хви ля, лавові потоки, вулканічні аерозолі, пірокластичні потоки, пекучі та попільні хмари. За видами наслідків їх поділяють на п'ять груп: механічні, термічні, хімічні, електромагнітні та психологічні. Сила дії цих чинників залежить від типу виверження, кількості й температури вулканогенного матеріалу. Усі ці величини зменшуються зі збільшенням відстані від вулкана. (Поясніть чому.)
Відкриваємо Україну
На території України наявні тільки процеси грязьового вулканізму, які локалізовані на Керченському півострові та прилеглій акваторії Азовського моря.
До продуктів вулканічної діяльності належать лавові потоки, вулканічні бом би, вулканічний пісок і попіл. Ці тверді викиди із часом ущільнюються, цементуються, перетворюються на вулканічний туф. Процеси магматизму й вулканізму часто супроводжуються утворенням струменів гарячих вулканічних газів, які називають фумаролами. Вони утворюють грязьові вулкани та функціонують тривалий час. У районах, багатих на підземні води, вулканічні явища спричинюють появу гейзерів — періодичних викидів з надр Землі перегрітої води з парою (наприклад, о. Ісландія). (Покажіть їх на карті.)
ЕКЗОГЕННІ ПРОЦЕСИ ТА ЇХНІ НАСЛІДКИ. Зовнішні процеси відбуваються на земній поверхні або на невеликій глибині. Вони перетворюють, одночасно руйнуючи (каньйон, долина річки), і накопичують (дельта річки, акумулятивні рівнини). Тому екзогенні форми рельєфу мають загальну назву — морфоскульптура.
• Які морфоскульптури поширені у вашій області?
Найбільш універсальним процесом зовнішньої геодинаміки є вивітрювання — руйнування гірських порід під впливом коливань температури, хімічної дії води, кисню, вуглекислоти, а також різноманітних органічних речовин, що утворюються за життя рослин і тварин або внаслідок їх відмирання та розкладання.
Процес вивітрювання — найактивніший на поверхні Землі. Гірські породи потрапляють під безпосередній вплив сонячної радіації, атмосфери, гідросфери, біосфери, антропогенного навантаження. У цьому єдиному і складному процесі виділяють фізичне, хімічне та біологічне вивітрювання.
Фізичне вивітрювання — це механічне руйнування гірських порід унаслідок збільшення об'єму під час нагрівання і стискання або охолодження порід під дією коливань температури. Особливо інтенсивно руйнуються полімінеральні гірські породи (граніти, гнейси), оскільки різні мінерали, з яких складаються ці породи, мають різні коефіцієнти об'ємного розширення. У результаті фізичного вивітрювання утворюються уламки різних розмірів, які під дією сили тяжіння переміщуються вниз й утворюють насипи біля підніжжя схилів, вирівнюють заглибини в рельєфі.
Нерідко процес фізичного вивітрювання супроводжується хімічним вивітрюванням, головними чинниками якого є вода, органічні кислоти, вільний кисень, вуглекислота, а також різні природні розчини, що утворюються в межах контакту мінеральних часток з натуральними розчинниками.
У місцях залягання деяких мінералів, особливо легкорозчинних (натрієво-калійних солей, гіпсу, доломітів, вапняків), процеси хімічного вивітрювання сприяють утворенню від'ємних форм рельєфу: борозен, шахт, блюдець, воронок, котловин, а в глибині — каналів і печер. Отже, процес вивітрювання проявляється не тільки на поверхні. З плином часу утворюється кора вивітрювання.
Найбільшу активність у формуванні кори вивітрювання проявляють текучі води, які є фізичним і хімічним природним компонентом і водночас діють як потужна руйнівна і твірна сила.
У гірських районах періодично виникають стрімкі грязьо-кам'яні потоки, що скочуються схилом, несучи велетенську кількість уламкового матеріалу (до 80 % загального об'єму). Такі потоки із суміші каміння, води, дрібних часток утворюють сель — стрімкий потік з надзвичайно руйнівною силою. Селі часті в Центральній Азії, Альпах, Карпатах. (Поясніть чому.)
Поверхня Землі змінюється під дією руху води. Це — водна ерозія. Руйнують гірські породи також морські хвилі (абразія), вітер (дефляція), підземні води (карст і суфозія), льодовики (абляція) тощо.
ЗСУВИ: УМОВИ ФОРМУВАННЯ І ПРИЧИНИ УТВОРЕННЯ. Зсуви — це зміщення на схилах гірських порід різного складу, будови й об'єму з переважанням механізму ковзання по наявній поверхні чи зоні (або той, що виникає в процесі руху), коли зсувна сила більша за міцність порід.
Основними зсувоутворювальними чинниками є геологічні, геоморфологічні, гравітаційні, гідрогеологічні та ландшафтно-кліматичні, на які накладається техногенна діяльність людини. Нині 80 % зсувів пов'язані з діяльністю людини. (Поясніть чому.)
Зсуви часто трапляються на берегах річок, морів й озер у платформних областях, де за субгоризонтального залягання порід є витримані горизонти глинистих відкладів. У гірсько-складчастих областях (наприклад, Кордильєри) поширені зсуви ковзання блокової будови, зсув яких відбувається по стику шарів або по ослаблених зонах, часто з великою швидкістю. Трапляються вони й на платформах. Значно поширені в'язко-пластичні зсуви водонасичених уламково-глинистих мас, включаючи зсуви-потоки (Південний берег Криму), зсуви в'язкого розрідження лесових порід (гірські й передгірські райони Центральної Азії) і малолітифікованих глин (узбережжя Норвегії).
Наслідками зсувних процесів є загибель під ґрунтовою масою людей, тварин, руйнування інженерних споруд, а також порушення ландшафту, деформація споруд. Масштабність розвитку зсувів й еколого-геологічні наслідки їхньої дії на довкілля визначаються швидкістю зсуву й об'ємом мас, що переміщуються. Найбільші зсуви, часто з катастрофічними наслідками, виникають у тих випадках, коли потужна товща міцних порід залягає на плавунних породах. На узбережжі морів зсувні процеси активізуються у зв'язку із штормами. Багато великих зсувів спровоковано землетрусами. Різкій активізації зсувів сприяє надмірне зволоження порід, особливо пухких глинистих і лесових, у результаті затяжних дощів, злив, сніготанення, інтенсивних поливів. При цьому утворюються потужні зсуви-потоки з великою швидкістю зсуву, що часто призводять до катастрофічних наслідків.
Зсуви загрожують усьому живому, спричинюють загибель людей і свійських тварин, що пов'язано з деформаціями й руйнуванням житлових будинків, комунікацій, з порушенням структури сільськогосподарських земель і лісових масивів.
Відкриваємо Україну
За особливостями геологічної будови значна частина України належить до зсувних зон (крім Поліської низовини). Сучасна активізація зсувів зумовлена техногенними змінами, особливо у Дніпропетровській, Київській, Луганській, Донецькій, Харківській, Чернівецькій, Вінницькій та Івано-Франківській областях.
За останні кілька десятків років площі зсувонебезпечних територій України збільшилися майже в п'ять разів і найбільшого поширення набули в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Одеській, Львівській, Полтавській, Харківській областях і на Південному березі Криму. Значною мірою зсувами охоплені береги каскаду Дніпровських водосховищ та узбережжя Чорного й Азовського морів. (Поясніть чому.)
НЕБЕЗПЕКА ВУЛКАНІЧНИХ, СЕЙСМІЧНИХ, ГРАВІТАЦІЙНИХ (ЗСУВНИХ) ПРОЦЕСІВ. Людство залишається залежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетруси, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені спричиняють загибель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків.
Цілісний світ
У світі найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40 %), на другому місці — тропічні циклони (20 %), на третьому й четвертому місцях (по 15 %) — землетруси та посухи.
Стихійні лиха — це природні явища, які мають надзвичайний статус і призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування й нищення матеріальних цінностей.
За причиною виникнення стихійні лиха поділяють на:
- тектонічні та сейсмічні, пов'язані з процесами, які відбуваються в надрах Землі (землетруси, виверження вулканів);
- топологічні та гравітаційні, пов'язані з процесами, які відбуваються на поверхні Землі (повені, зсуви, селі);
- метеорологічні, пов'язані з процесами, які відбуваються в атмосфері (спека, урагани, посухи).
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне
- Найважливішими властивостями літосфери є мінливість, неоднорідність і дискретність.
- Геологічне середовище використовується людством як джерело мінеральної сировини, необхідної для господарства; як місце нагромадження відходів виробництва; як основа для будівництва.
- Внутрішні геологічні процеси зумовлюють вертикальні й горизонтальні тектонічні рухи.
- У формуванні поверхні Землі беруть участь ендогенні й екзогенні процеси.
Знаю і вмію обґрунтувати
- 1. Що слід розуміти під тектонічними рухами? Які є види тектонічних рухів?
- 2. Зазначте, яку роль відіграють тектонічні рухи у процесі формування рельєфу земної поверхні.
- 3. Які головні процеси відбуваються за хімічного вивітрювання гірських порід і які умови для них найсприятливіші?
- 4. Що таке стихійні лиха, чим вони небезпечні? Які принципи безпеки сприяють запобіганню та ліквідації наслідків стихійних лих?
- 5. Які види рухів земної кори ви знаєте? Які спостереження дають змогу встановлювати її рухливість?
- 6. Які стихійні лиха характерні для території України? Де їх можна спостерігати? Запропонуйте заходи щодо протидії розвитку зсувів на території України.
- 7. Що таке епіцентр землетрусу? Яким приладом вимірюють силу сейсмічної активності при землетрусах?
- 8. Якими можуть бути наслідки катастрофічного землетрусу?
- 9. Висуньте припущення, як може змінитися поверхня нашої планети внаслідок руху літосферних плит.
Працюю з картою
Нанесіть на контурну карту світу літосферні плити та глибинні розломи. Поясніть їхній вплив на господарську діяльність людей.
Шукаю в Інтернеті
Знайдіть інформацію та підготуйте повідомлення (презентацію) «Правила поводження під час різних стихійних лих».
Генерую ідеї
Поясніть, чому пісок пустель не використовують для виробництва бетону.
• Поміркуйте, що допоможе вам швидше знайти дорогу до школи, музею, театру, бібліотеки або визначити потрібну зупинку, коли ви перебуваєте в транспорті.
ПЛАНИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ. Як ви вже знаєте, план — це зменшене зображення невеликої території, виконане без урахування кривизни Землі за допомогою умовних позначень.
На початку XVII ст. в Україні створювали здебільшого плани за допомогою оковимірного (напівінструментального) знімання, які нагадували малюнки-пейзажі із зображенням споруд без усталених символьних умовних позначень. Проте водночас із такими планами в першій половині XVII ст. створювали плани та карти на основі інструментальних топографічних зйомок. За допомогою циркуля й вимірювального шнура, довжина якого була чітко визначена законодавством, створювали кресленики територій. Застосування точних вимірювальних приладів, а також оволодіння прийомами наукового картографування у XVІІI ст. значно підвищили точність карт і планів міст, поставили їх на високий рівень стандартів точних зйомок.
Приклад такого зображення міст в Україні — план Черкас 1797 р., копія якого є в Державному архіві Черкаської області (мал. 17).
Мал. 17. План м. Черкас, 1797 р.
• Розгляньте план міста Черкас (мал. 17) й укажіть, як на ньому відображено особливості розбудови цього населеного пункту.
Пересічній людині потрібні плани міст для того, щоб орієнтуватися на місцевості. За їх допомогою можна безпомилково знайти вулицю, потрібний будинок, цікавий об'єкт. Можна скласти маршрут подорожі чи екскурсії.
Планами місцевості користуються представники різних професій. Під час будівництва нового міста архітектори позначають на них місця, де розташувати вулиці, будинки, парки тощо. Геологи визначають за ними маршрут пошуку корисних копалин, а також можуть позначати розвідані родовища. Військові використовують плани місцевості у своїй діяльності під час навчань і ведення бойових дій тощо.
Нині в Україні триває оновлення планів населених пунктів (мал. 18).
Мал. 18. План м. Ужгорода (фрагмент)
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН. Найважливіший документ у сфері містобудування, який визначає розвиток міста на 15-20 років, зокрема напрями розвитку, планування, забудови й іншого використання території населеного пункту, називають генеральним планом.
Генеральний план установлює напрями територіального розвитку населеного пункту, призначення й будівельне зонування території, містить рішення щодо розташування важливих об'єктів, організації вулично-дорожньої мережі й дорожнього руху, благоустрою території, її захисту від небезпечних природних процесів. Генеральний план населеного пункту затверджують органи місцевого самоврядування. Це головний документ просторового його розвитку.
Якщо подивитися з висоти пташиного польоту на забудовану територію, то можна побачити ділянки озеленення, штучні й природні водойми, елементи благоустрою, малі архітектурні форми. Усі ці об'єкти позначають спеціальними знаками на кресленнях генерального плану. Також на генеральному плані фіксують відстань між проектованими будівлями, їх виготовляють в умовній системі координат (горизонтальну й вертикальну прив'язку до існуючих і зафіксованих на місцевості спеціальних точок геодезичної мережі).
У масштабі 1:5000 складають генеральні плани й проекти великих і середніх міст, схеми розміщення в них житлових і промислових кварталів. Вони є основою для складання топографічних і спеціалізованих планів і карт більш дрібного масштабу.
Генеральні плани малих міст, селищ міського типу й сільських населених пунктів створюють у масштабі 1:2000. Плани такого масштабу використовують для ведення лісового господарства, проектування автомобільних доріг, залізниць, трубопроводів, переходів через великі річки тощо.
Топографічні плани, що виконані в масштабі 1:1000, призначені для складання проектів одноповерхової забудови й озеленення територій.
Популярними серед туристів є зручні наочні панорамні плани та схеми в перспективному виконанні.
Нині плани міст України, як і інші картографічні твори, створюють в електронному вигляді.
ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТОПОГРАФІчНИХ КАРТ, ПЛАНІВ. Топографічні карти мають широке застосування. Їх використовують для вирішення багатьох господарських завдань. Не обійтися без точних карт у будівництві: під час зведення будинків, прокладання наземних доріг та ліній метрополітену, спорудження мостів. Обґрунтування перспектив освоєння нових ділянок забудови, пошуку корисних копалин базуються на великомасштабних картах. За допомогою карт прокладають схеми маршрутів транспорту (мал. 19) на суходолі, у повітрі, на морі.
Мал. 19. Схема ліній Київського метрополітену та міської електрички
Топографічна карта є важливим засобом вирішення практичних завдань. На ній можна визначити географічне положення, лінійні розміри та площі об'єктів, виміряти відстані між ними, визначити абсолютні висоти точок і перевищення між ними, обчислити ухил схилів. У картографії на основі топографічних карт складають різноманітні тематичні карти, що дозволяє виявити просторові закономірності об'єкта дослідження.
Без детального вивчення місцевості не обійтися у військовій справі. За допомогою топографічних карт визначають положення природних, господарських, військових об'єктів, прокладають напрямки руху військової техніки тощо.
Топографічні карти використовують у навчанні як наочний засіб для формування просторового мислення.
Для успіху мандрівки потрібно уявляти маршрут і дотримуватися його. Для туристичної подорожі можна скористатися маршрутом, що його розробили досвідчені туристи. А можна спробувати розробити оптимальний маршрут подорожі самотужки, урахувавши особливості рельєфу місцевості, висоти точок, відстані між ними.
Під час мандрівки зручно послуговуватися GPS-навігатором. GPS-навігатор може «провести» туриста за попередньо накресленим власноруч маршрутом і допомогти повернутися. Він «підкаже», як не проґавити потрібний поворот, стежку, не забути залишений вантаж (за умови попереднього внесення їх у пам'ять пристрою). Він дає змогу визначити й сторони горизонту, й азимут, і відстань до потрібного об'єкта, виміряти площу території й навіть установити швидкість вашого руху. Проте електронних пристроїв може не бути під руками (вони залежать від джерел електроживлення, а під час тривалих подорожей техніка може вийти з ладу), а також потрібне надійне прийняття приладом сигналу. Ось чому важливо вміти користуватися топокартою, планом, схемою й орієнтуватися на місцевості за допомогою компаса. Уміти орієнтуватися означає: визначати сторони горизонту, розпізнавати на місцевості рельєф, установлювати своє місцезнаходження і шлях прямування.
Дізнайтеся більше
Столиця Бельгії, м. Брюссель, має дійсно єдину схему міського транспорту.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне
- План — зменшене зображення невеликої території, виконане без урахування кривизни Землі за допомогою умовних позначень.
- Генеральний план — найважливіший документ у сфері містобудування, який визначає розвиток міста на 15-20 років (напрями розвитку, планування, забудови, функціональне використання територій населеного пункту).
- Генеральні плани великих і середніх міст складають у масштабі 1 : 5000; малих міст, селищ міського типу й сільських населених пунктів — у масштабі 1 : 2000; топографічні плани з масштабом 1 : 1000 призначені для проектування одноповерхової забудови й озеленення територій.
- Топографічні карти мають широке застосування. Їх використовують для вирішення багатьох господарських завдань, як основу для створення тематичних карт, у військовій справі, у навчанні та інших сферах.
Знаю і вмію обґрунтувати
- 1. Дайте визначення поняття «план».
- 2. Як змінювалося призначення планів міст у різні історичні періоди?
- 3. Яку інформацію можна дізнатися з планів населених пунктів?
- 4. З якою метою складають генеральні плани населених пунктів?
- 5. Обґрунтуйте приклади використання топографічних карт, планів.
- 6. Поміркуйте, які рекомендації під час складання схеми руху транспортної системи міста могли б дати екологи.
- 7. Чи можуть сучасні навігаційні системи замінити повністю топографічну карту?
Працюю з картою
Розгляньте схему руху транспорту міста Кропивницький. Яку корисну інформацію можна з неї дізнатися?
Шукаю в Інтернеті
За допомогою офіційного сайту знайдіть в Інтернеті генеральний план (схему) вашого обласного центру та визначте принципи розвитку, планування, забудови й іншого функціонального використання території.
Генерую ідеї
Уявіть, що ви вирушаєте в похід незнайомою місцевістю. Вам надали топографічну карту. Чи можна за нею визначити складність і протяжність маршруту, продумати необхідне спорядження, а в разі небезпеки — повідомити в рятувальну службу своє місцезнаходження?
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2
Тема: Читання схем руху транспорту міста Кропивницький .
1. Завантажте офіційну схему руху міського транспорту свого міста або обласного центру.
2. Прокладіть найшвидший маршрут від своєї школи до обласної державної адміністрації громадськими видами міського транспорту.
3. Нанесіть на контурну карту свого міста / обласного центру відрізки вулиць, по яких рухаються всі види громадського міського транспорту вашого населеного пункту.
4. Зробіть обґрунтований висновок про розвиток у просторі цих видів транспорту в місті. Які мікрорайони населеного пункту мають найкраще розвинену транспортну інфраструктуру? Які чинники на це вплинули? Запропонуйте заходи щодо поліпшення розвитку транспортної мережі міста.
Урок № 26. Тема: Географічні складники політичної географії: географічний простір, території, географічні місця. Політичні складники: політичні інституції, політичні відносини, «сила». Територіально-політичні системи національного і наддержавного рівнів. Геополітика, її складові Зовнішня та внутрішня геополітика. Геополітика «сили». Різновиди «сили». Взаємозв’язок між національними та геополітичними інтересами держави.
Пригадайте сутність понять «країна», «держава», «територія». Доведіть: тотожні чи ні між собою країна, держава, територія? Яке поняття є ширшим?
https://www.youtube.com/watch?v=NS9VrAX0VGs форма держави
https://www.youtube.com/watch?v=Bd25iYJoDkM сучасні монархії Європи
https://www.youtube.com/watch?v=cPeDEAsOJsM чому зникли монархії
https://www.youtube.com/watch?v=OeuCOdUXfUo абсолютні монархії
https://www.youtube.com/watch?v=Dzs0WzJijw0 нідерландська монархія
Які політичні інституції характерні для країн світу? Які між ними встановлені зв’язки? Поясніть , структуру політичних інституцій в Україні.
Наведіть приклади типів ТПС національного та наддержавного рівнів.
https://www.youtube.com/watch?v=OsIv5qeSlYY ЄС
https://www.youtube.com/watch?v=-Zz9jHoL2c8 НАТО
Розгляньте та проаналізуйте карту «Міжнародні організації» ст..43 атласу видавництва «Картографія». Знайдіть в додаткових джерелах інформації основні завдання, які вирішують дані організації. Які країни є найбільш впливовими у світі? Які організації мають вплив на політичну, економічну, культурну сторону нашої країни?
У чому сутність «внутрішньої політики»? Чому вона є важливою у Європі?
- Знайдіть на карті основні закордонні бази військово-морських сил великих держав. Поясніть особливості їх географічного положення.
- Знайдіть країни, які володіють ядерною зброєю.
- Проаналізуйте розташування районів збройних конфліктів у світі та основні причини їх виникнення.
https://www.youtube.com/watch?v=OX-_sjJ7w5E
6. Розгляньте схему «Геополітика сили». Перегляньте відео і вкажіть, які види «сили »застосовані для вирішення даних питань.
https://www.youtube.com/watch?v=ZLGx9YMN6Rc
https://www.youtube.com/watch?v=9wphG0XMdrM
https://www.youtube.com/watch?v=HPI2U5ooHK4
https://www.youtube.com/watch?v=5qG2lo6frio
Виконайте завдання:
1. Опрацюйте параграф 25 підручника та опору схему (додається) а також відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=ND6CO9mEg0c та https://www.youtube.com/watch?v=Kxac1yJ1P38 онлайн урок
Яким видом транспорту доцільно перевезти наступні вантажі. Враховуючи при цьому відстань і маршрут:
а) цитрусові із країн Середземномор’я до України;
б) кам’яне вугілля Австралії до Японії;
в) нафту із країн Перської затоки до США;
г) пшеницю із США до Японії;
д) свіжі троянди з Кенії, Еквадору і Колумбії до країн Європи;
е) пшеницю з Ізмаїла (Одеська обл.) – до Угорщини;
є) глинозем (сировина для алюмінієвої промисловості) з Африки – до Миколаєва;
ж) сталь із Маріуполя до Великобританії.
Виділіть типи глобальних транспортно-логістичних систем. Вкажіть їх переваги та недоліки .
https://ua.sudohodstvo.org/top-7-naybilsh-znachushhih-zavantazhenih-mors...
Вкажіть спеціалізацію світових портів.
https://news.finance.ua/ua/news/-/423329/onovleno-rejtyng-najbilshyh-fin...
Що найбільше приваблює туристів у цих країнах?
7. Установіть, де знаходяться штаб-квартири соціальних мереж, якими користуються учні вашого класу. ( напишіть у зошит).
Які переваги та недоліки інформатизації суспільства?
Виконайте завдання:
1. Перегляньте відео за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=9KDrS1CYto8 – «Як працюють найсучасніші автомобільні заводи»
https://www.youtube.com/watch?v=yVtMd0g0hzQ – «ТОП-7 найбільших виробників електроніки»
https://www.youtube.com/watch?v=K6pP1KxBkEA – «Українські швейні фабрики шиють брендовий одяг на експорт у Європу»
Дайте письмові відповіді на запитання:
А) За допомогою яких технологій на заводі «Proton City» в Малайзії виробляють150 тисяч автомобілі щорічно?
Б) Які провідні ТНК світу займають першість у виробництві електроніки?
В) Чому брендовий європейський одяг шиють у країнах Східної Європи?
1) Галузь виробництва 2) Країни-лідери
Автомобілебудування
Авіаракетобудування
Суднобудування
Залізничне машинобудування
Виробництво електроніки
Фармацевтична промисловість
Текстильна промисловість
Виробництво одягу, взуття, аксесуарів
А) Яка роль транспортних коридорів у функціонування світового господарства?
Б) Які транспортні коридори проходять територією України?
В) Вкажіть найбільші міжнародні фінансові центри.
Г) Які країни світу отримують найбільші прибутки від міжнародного туризму?
Д) Що називається інформаційним суспільством та чи відноситься Україна до нього?
Тема: Поняття «Глобальна економіка». Світовий ринок технологій, патентів і ліцензій, інформаційно-технологічних послуг. Система виробництва. Географічність міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва. Роль ТНК та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки. Глобальні ланцюги доданої вартості»
1. Опрацюйте параграф 22 (Гільберг, Савчук, Совенко)
2. Сформулювати визначення основних понять теми « глобальна економіка», патент, ліцензія, ІТ-технологія, «нет-економіка», ТНК, вільна економічна зона, міжнародна спеціалізація, міжнародна кооперація.
2. Знайдіть відповіді на запитання:
- Яка галузь в Україні лідирує за кількістю винаходів?
- Яка країна має найбільше патентів?
- Які країни є лідерами за експортом ліцензій?
- Яка країна є лідером у впровадженні ІТ-технологій?
- Зайдіть на сайт ТНК NESTLE і знайдіть ноу-хау у спеціалізації компанії?
3. Спробуйте визначити галузь міжнародної спеціалізації таких країн:
Бразилія, Намібія, Японія, Індія, Франція, Іспанія, Норвегія, Австралія, Канада.
Які чинники впливають на міжнародну спеціалізацію?
- Яку роль відіграє міжнародна кооперація у глобальному світі? Наведіть приклади кооперування у світі, зайшовши а сайт однієї з ТНК
4. За логотипом визначте ТНК, знайдіть країну, де розташована штаб-квартира та спеціалізацію. Які компанії мають свої «дочірні філії» в Україні? Яку продукцію цих ТНК купуєте Ви?
Перегляньте відео за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YUj1emwFknM
У чому плюси і мінуси ТНК? Яка роль ТНК у глобалізації світу? Доведіть, що ТНК мають широку спеціалізацію.
5. Вільна економічна зона – це частина території держави, на якій встановлено вільний режим для іноземних інвестицій і пільгові економічні умови.
«Вільна економічна зона – вікно для інвестицій». Поясніть дане твердження.
Офшорні зони – це невеликі держави чи території, що залучають іноземні капітали через надання податкових та інших пільг.
Назвіть країни – офшори світу. Яка їх роль у глобальному світі?
6. Ланцюги доданої вартості:
Постачання сировини – дистриб’ютор (розповсюджувач) – виробник – дистриб’ютор – роздрібний торговець.
Глобальні ланцюги доданої вартості ТНК створюють для того, щоб зменшити власні витрати. Наприклад, залізну руду з Бразилії везуть на металургійні заводи Франції для виплавки сталі, з якої потім виготовлять прокат для автомобільної промисловості США.
Тобто, ланцюги доданої вартості – це сукупність дій з виробництва, доставки та збуту готової продукції, що розміщені в різних країнах світу, але керовані з єдиного центру.
Розгляньте малюнок ланцюга доданої вартості
Пригадайте сутність понять «країна», «держава», «територія». Доведіть: тотожні чи ні між собою країна, держава, територія? Яке поняття є ширшим?
https://www.youtube.com/watch?v=NS9VrAX0VGs форма держави
https://www.youtube.com/watch?v=Bd25iYJoDkM сучасні монархії Європи
https://www.youtube.com/watch?v=cPeDEAsOJsM чому зникли монархії
https://www.youtube.com/watch?v=OeuCOdUXfUo абсолютні монархії
https://www.youtube.com/watch?v=Dzs0WzJijw0 нідерландська монархія
Які політичні інституції характерні для країн світу? Які між ними встановлені зв’язки? Поясніть , структуру політичних інституцій в Україні.
Наведіть приклади типів ТПС національного та наддержавного рівнів.
https://www.youtube.com/watch?v=OsIv5qeSlYY ЄС
https://www.youtube.com/watch?v=-Zz9jHoL2c8 НАТО
Розгляньте та проаналізуйте карту «Міжнародні організації» ст..43 атласу видавництва «Картографія». Знайдіть в додаткових джерелах інформації основні завдання, які вирішують дані організації. Які країни є найбільш впливовими у світі? Які організації мають вплив на політичну, економічну, культурну сторону нашої країни?
У чому сутність «внутрішньої політики»? Чому вона є важливою у Європі?
- Знайдіть на карті основні закордонні бази військово-морських сил великих держав. Поясніть особливості їх географічного положення.
- Знайдіть країни, які володіють ядерною зброєю.
- Проаналізуйте розташування районів збройних конфліктів у світі та основні причини їх виникнення.
https://www.youtube.com/watch?v=OX-_sjJ7w5E
6. Розгляньте схему «Геополітика сили». Перегляньте відео і вкажіть, які види «сили »застосовані для вирішення даних питань.
https://www.youtube.com/watch?v=ZLGx9YMN6Rc
https://www.youtube.com/watch?v=9wphG0XMdrM
https://www.youtube.com/watch?v=HPI2U5ooHK4
https://www.youtube.com/watch?v=5qG2lo6frio
2. Прочитайте §35 підручника (Автори: С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко). розгляньте мал.108 ( ст.127) з’ясуйте, які агрокліматичні пояси займають найбільші площі у кожному регіоні світу. Аналізуючи текст підручника (ст.125-128) заповніть таблицю (таблиця додається):
1) Назва агрокліматичного поясу (помірний; субтропічний; тропічний)
2) Головні с.г.культури
3) Головні галузі тваринництва
4) Країни-найбільші -виробники та експортери
В Сполучених Штатах набувають популярності вертикальні ферми https://www.youtube.com/watch?time_continue=82&v=Zwugox3o2-Q&feature=emb...
Інноваційні технології у сільському господарстві - https://www.youtube.com/watch?v=0xA9Zc8tS5w
Удивительные фермерские технологии и изобретения - https://www.youtube.com/watch?v=LX8bmlwcZE4
1) Вид мінеральних ресурсів
Вугілля
Нафта
Природний газ
Залізна руда
Мідна руда
Алюмінієва руда
2) Країни-лідери за запасами
3) Головні країни-експортери
8. Дайте усні відповіді на запитання:
- Чи збігаються райони видобутку руд чорних і кольорових металів з регіонами найбільшого виробництва металів?
- Які чинники є основними на кожній ланці ланцюгів виробництва цих металів?
- Яке місце займає Україна у глобальних ланцюгах доданої вартості у виробництві сталі та алюмінію?
Позначення на контурній карті (знаками руху) глобальних ланцюгів доданої вартості у виробництві алюмінію
Завдання 1.За картою кольорової металургії світу розподіліть країни за їхньою міжнародною спеціалізацією в виробництві алюмінію, вписавши їхні назви в відповідні комірки таблиці (контурна карта і таблиця додаються).
1) Країни зі значним видобутком бокситів
2) Країни зі значним виробництвом глинозему
3) Країни зі значним виробництвом первинного алюмінію
4) Країни-імпортери первинного алюмінію
А) способом значків – місця видобутку бокситів в країнах, що ведуть їх значний видобуток;
Б) способом локалізованих діаграм – країни, що ведуть значний видобуток бокситів;
В) способом локалізованих діаграм – країни, що ведуть на своїй території значне виробництво глинозему;
Г) способом локалізованих діаграм – країни, що ведуть на своїй території значне виробництво первинного алюмінію;
Д) стрілками зеленого кольору – напрямки перевезення бокситів до країн, що ведуть значне первинне виробництво металевого алюмінію;
Е) стрілками червоного кольору – напрямки перевезення первинного алюмінію до його країн-споживачів.
У висновку поясніть чинники міжнародної спеціалізації країн на різних стадіях виробництва алюмінію та причини формування глобальних ланцюгів доданої вартості у виробництві цього кольорового металу.
Немає коментарів:
Дописати коментар